Не депутат, не член уряду і не дипломат, але «представник» влади
Йосиф Сірка
Напередодні 32-ої річниці відновленої Незалежности України, відомий німецький журналіст Матіас Бйолінґер (Mathias Bölіnger), кореспондент Німецької хвилі (Deutsche Welle – DW) у Києві (раніше був у Пекіні -КНР), взяв інтерв’ю у голови ОП Зеленського – Андрія Єрмака (українською було оприлюднене 23.8.23 на YouTube – Факти ІСТV).
У багатьох може виникнути питання: Чому саме Єрмака обрав досвідчений німецький журналіст, відомий в Німеччині за свої репортажі з китайської столиці? На це може нам дати відповідь вже його пояснення до німецького читача, мовляв, керівника ОП Єрмака вважає дехто в Україні людиною, яка має в країні найбільше сконцентрованої влади. Звичайно, що кореспондент відомого DW піддався журналістській «гарячці» провести інтерв’ю з людиною, яка поводиться, мовби, голова держави, а не голова адміністрації президента.
Людина, яка не є і ніколи не була, не тільки депутатом ВР України, але й не була, навіть, депутатом обласної, міської, чи сільської ради. Ніколи не займала і не займає жодної державної посади та і політична занґажованість його обмежується в Партії реґіонів, протягом 8-и років на «посаді» помічника українофоба промосковської партії Е.Тедеєва. Одинокий стосунок до державних справ України він мав, як колишній «помічник» (чи радник) президента В.Зеленського.
Гадаю, що кореспондентові Бйорінґерові йшлося про те, щоб показати німцям настрій в Україні через людину, яка стала «відомою» численними інтерв’ю, які він так щедро роздає не тільки українським, але відомим американським та ін. ЗМІ. «Слава» Єрмака, як «переговірника» тримається на його ж твердженні. Оскільки відома американська депутатка Коґресу В.Спарц вже давніше звинуватила Єрмака у праці на російську ФСБ, що повторювали такі відомі аналітики, як Ю.Швець, С.Жирнов та ін., а адвокат С.Крижанівський кілька днів тому висунув звинувачення: Андрій Єрмак – Генерал-лейтенант російського ФСБ, то це питання постійно актуальне.
Ще недавно, журналіст Д.Комаров, який брав інтерв’ю у Єрмака, покликаючись на «слухи», запитав прямо керівника ОП, скільки на тих «слухах» правди? Єрмак не заперечив, але «пояснив», що це запустили «служби ФСБ», оскільки він був «дуже важким переговірником» у Нормандському форматі. Він, мабуть, мав на увазі, коли він з кремлівським представником Козаком, «домовлявся» і майже вирішив» визнати «ЛНР та ДНР», на щастя – не був на це уповноваженим.
Загадкою залишається, чому така увага до людини, яка не займається справами, які належать виключно керівникові адміністрації, але поводиться мов би міністр закордонних справ, голова уряду, міністер оборони, голова СБУ, зрештою – як голова держави? Дико звучать, в інтерв’ю такі вирази «завгоспа президента»: я вдячний німецькому урядові, німецькому народові за допомогу; я часто буваю на фронті (пригадаємо: адміністратор); я бачу в очах наших воїнів, що вони переможуть; я вдячний нашим партнерам; і.т. п..
Це лише кілька прикладів того, що Єрмак втратив реальність – він себе вже «презентує» президентом. Таке враження, що хтось дуже його «просуває» на перші сторінки ЗМІ – невже ж ФСБ? Бо ж, воно затямило, що він «твердий» переговірник. А може це Патрушев, з вдячности за організовану таємну зустріч із Зеленським початком 2020 р. в Омані, як твердили Швець та Жорин? Саме після цієї зустрічі кар’єра А.Єрмака набрала космічної швидкости, а корупція в Україні небачених розмірів.
Зрештою, досі залишається таємницею, чому Єрмак не реаґує на звинувачення у шпигунстві, у держзраді, у корупції? Павутиння брехні, якою він обмотав Зеленського, мовляв, «Єрмак важкий переговірник», не пояснив своєму шефові, що мав на увазі свою «вагу тіла».
Гадаю, що німецький журналіст зрозумів, що завчені речення Єрмаком із його «оцінки» недавнього тзв. «саміту» у Савдській Аравії, були далекі від правди, коли Єрмак бе звідповідально твердив, що всі учасники підтримали територіальну цілісність України. Але ж він звик безкарно брехати і не дотримуватися правди, бо ж він не присягав на вірність не тільки країні, але й самому шефові – Президентові, бо цього не вимагає Конституція.
Тому залишається питання: Яким чином Україну представляє на світовій арені особа, яку підозрюють і прямо звинувачують у праці на іншу державу? Яка має не тільки доступ до найбільших державних таємниць, але й до питань безпеки країни, яка вже десятий рік воює з ворогом, який і письмово задокументував, що хоче знищити націю – тобто –ґеноцидною війною?
Нехочеться вірити, що, окрім Єрмака, ніхто не має доступу до президента Зеленського, щоб йому звернув увагу на те, що незамінних людей нема і нема людини, яка б могла замінити всіх, що й намагається зробити Єрмак.
26.8. 2023 р.
