Національна злість і примітивізм
Кілька років тому я мав приємність зустрічатися з Львівською інтелігенцією на Львівській Політехніці.
Зустріч була дуже ввічлива хоча була суттєва і критична, а особливо від одного визначного колишнього дисидента і громадянина Львова який висловив своє велике здивування і невдоволення, що я у своїх писаннях підтримав кандидатуру у президенти України Володимира Зеленського над Петром Порошенком, хоча це не дуже важливе, бо я не громадянин України.
Я пояснив дуже просто, що я не так за Зеленським як проти Порошенка за його корумпованість.
Я вказав на яскравий і навіть безличний доказ цієї злочинності у новому шліфованому вигляді магазинів “Рошен”, торг зброєю його виробництва у час війни, де він головнокомандуючий, і приписання, що він зробився шостим найбагатшим в Україні олігархом.
По мої натурі я пішов трохи задалеко коли я звернув увагу на корупцію у самому Львові і сказав, що львів’яни не тільки толерують але постійно переобирають представників цієї корупції. Дякувати Богові, публіка мене не вбила а ні не видворила з Львова.
До речі коли кандидат у президенти Володимир Зеленський зазначив у своїй президентській дебаті Петру Порошенку, що саме він його влаштував кандидатом, я зітхнув щодо точності того вислову. Не було б грубої корупції Порошенка, мабуть він пройшов би на другий термін.
Коли почалась повномасштабна війна 24 лютого 2022 року, я не знав, чого сподіватися від відносно молодого і не відповідно підготовленого як політика президента – комічного актора. Одначе до двох тижнів я став переконаним, що у даній ситуації кращого президента не могло бути. Володимир Зеленський — сильна індивідуальність по характеру і надзвичайно здібний лідер.
Зеленський не великий полководець, але блискучий і харизматичний лідер, а також виміряний політик двадцять першого століття, може тому, що екран це його найближчий друг і найсильніша трибуна. Він організував ввесь світ навкола України і її потреб.
Коли я був у Львові недавно я питав у цієї Львівської інтелігенції, чи їх влаштовує сьогодні Президент Зеленський. Переважаюча більшість його не-виборців вказували, що так, хоча вони за ним не голосували, але не подобається їм його оточення. При дальших запитаннях виявилося, що це оточення зводиться здебільша до голови офісу Президента Єрмака, але конкретних доказів проти нього не представлено, хіба, що десь там його родичі працюють, чи працювали на Москву.
У діаспорі дещо інакше, і це зокрема серед вихідців з Західної України. Усі заслуги воєнні приписують генералу Залужному. Мовляв Зеленський тут ні при чому.
Фактично кредит належиться і одному, і другому, і третьому, і четвертому. Найбільша заслуга народу. Деякі, ще більше злосні, навіть твердять, що Зеленський відкриється остаточно зрадником. Відсіч чи дискусія зовсім непотрібні, бо докази проти Зеленського, чи того ж Єрмака, походять від відомої, але сумнозвісної мережі “баба бабі сказала.”
Не у цьому діло, і взагалі, чому я пишу про таку, здавалося б дурноту чи примітивність. Бо вона може стати загрозою. Мій батько повчав мене не звертати увагу на примітивних чи злобних людей. Одначе він помилявся. У нашій трагічній історії примітивні і злобні скоїли більше лиха ніж зрадники. Не мали ми України не тільки через Ярем Вишневецьких чи Кочубеїв, але також через конфлікти Палій-Мазепа, Винниченко-Петлюра.
Чернь, або примітивних людей важко переконувати аргументами і фактами. Краще по християнськи запропонувати монашу мовчазність бодай на час війни. Критики Президента Зеленського, прошу Вас замовкніть у цей критичний час!
Після перемоги буде нагода волати та навіть відставляти. Англійського прем’єра Вінстона Черчілла англійці відставили після перемоги Великої Британії і її союзників у Другій світовій війні. Після перемоги, коли не буде вже загрози Москви, мабуть не потрібно буде Володимира Зеленського. Тоді можна буде обирати когось зі Львова або навіть з Франківська. Наразі нам потрібно Зеленського. Ми любимо брати поради від інших. Запитайте американців, англійців, європейців.
27 січня 2023 року Аскольд С. Лозинський
