Національна безпека України в контексті президентських перегонів
Керівник Правого сектора і кандидат у президенти України недавно подав своє становище: Дмитро Ярош вважає, що Україна має бути позаблоковою державою. Ярош не підтримує членство України ні в Євросоюзі ні в НАТО, а також є проти того, щоби в Україні дислокувалися військові бази НАТО. Це категоричне та над широке ствердження ставить під знак запиту, що робив Ярош та Правий сектор на майдані. Чи він мабуть не знав, що це був “Євромайдан?” Пощо тоді було його участі?
Тут мабуть непорозуміння бо кандидат Ярош відомий своїми голосовими неясностями. При реєстрації на кандидата в президенти, Ярош подав, що у нього тільки вісімсот гривень доходу у минулому році, а опісля ще й добавив, що цих вісімсот гривень навіть не його, а стипендії дочки та, що у нього зовсім немає “легального доходу”. Це автоматично кинуло підозрівання на “нелегальний дохід”. Мабуть Ярош про це не подумав, але далі виговорися ще більш некорисно для себе, мовляв він не бажав годувати режим ворожий. Можна по різному зрозуміти цю його бесіду але пересічний виборець зрозумів, що Ярош мав нелегальні доходи які не представив для оподаткування. Центральна Виборча комісія зареєструвала Дмитра Яроша кандидатом у президенти.
Тут не мова про помилки Яроша. Радше важливим встановити хто найкращий кандидат на президента. Їх понад двадцять. Передує Петро Порошенко по рейтингу, а Юля Тимошенко на далекому другому місці. До речі на другому місці був Віталій Кличко який відтягнув свою кандидатуру в користь Порошенка та вирішив сам піти на мера Києва. Ця здається надзвичайно шляхетна поведінка Кличка осміліла прихильників Порошенка прогнозувати його не тільки перемогу але і вибір у першому турі. Одначе так не буде. Буде другий тур.
Виборець у демократичній країні, а ми Україну після Януковича, такою вважаємо, голосує за тим кандидатом який йому або найбільше подобається як особистість, або представляє найкраще його інтереси. Україна як держава якій проголошено війну і в якій влаштовано російських агентів чи в Донецьку чи Харкові і які діють сьогодні, не може собі дозволити на перегони популярності. В Україні переможе той кандидат який найкраще дасть відповідь на не тільки питання, але і глибоку турботу кожного не тільки мешканця України але громадянина України незважаючи де він проживає, а вже і мови немає, що і кожного українця по національності.
Українського виборця інтерес один — хто пропонує найкращий захист української держави і її народу. Це означає захист від російських імперіалістів. Тільки російські шовіністи або пята колона не шукають такого захисту.
Дозвольте не орієнтуватися на периферійних кандидатів типу Богомолець, Королевської чи інших. Між більш серйозними постатями поле надзвичайно не виразне. Про Яроша вже сказано. Олег Тягнибок висуванець “Свободи” теж не окреслив поки що своєї позиції. У програмі “Свободи” пропонується відновити ядерний статус України. До речі у Верховній Раді України внесено такий і законопроект. Одначе це фантазія без конкретних реалій і перспектив. Україна хоча із технічним знанням, але без урану та бюджету. Надзвичайно вразливим, що сам Олег Тягнибок сам нічого не пропонує. Фразами патріотизму не можна запевнити національну безпеку.
Україна навіть при повній оперативності збройних сил, тобто готовності персоналу та техніки не в силі дати відсіч Росії хиба у партизанській війні на території України. Тоді вже Крим певне пропав, а боротьба фактично за життя чи смерть держави та народу.
Пасивна та мирна політика України довела до того одного позитивного явища, що майже цілий світ сьогодні ставиться не тільки з упередженням, але з певною дозою власного занепокоєння, щодо Росії і Путіна. Залишається питання чи демократичний світ готовий не тільки словесно але також дієво захищати Україну, а також її західних сусідів. Відповіді на це питання поки що немає і ніколи не буде якщо Україна не визначиться.
Віталій Кличко ще 5 березня висловився в користь проекту законодавства у ВРУ трьох речників “Батьківщини” Олександра Чорноволенка, Валентина Королюка та Бориса Тарасюка про вступ України у НАТО. Одначе Кличко як мер Києва не зможе цього перевезти у життя, а законопроект наразі застряг. Піддержаний Кличком Петро Порошенко рівночасно заявив, що вступ України у НАТО це питання номер один одначе висловив обіцянку вести переговори з сусідніми державами шукати альтернативу вступу в НАТО. Юля Тимошенко ще на початку березня заявила, що не було б агресії Путіна у Криму коли б Україні було надано план членства НАТО ще у 2008 році у Бухаресті. При оголошенню її кандидатом на президента від “Батьківщини”, українська преса подала, що план Тимошенко це вступ до НАТО, повернення Криму та повноправне членство в ЄС. На жаль це тільки преса так схарактеризувала виступ пані Тимошенко. Сама Юля Тимошенко сказала, що Україна має стати повноправним членом ЄС у найкоротші терміни та приєднатися до європейських систем безпеки та оборони. Слово НАТО не вийшло з її уст.
Шановні кандидати у президенти. Треба буде визначитися, бо сама НАТО не може Україну прийняти без визначення і подання. Ну і що? України визначиться і Росія піде на Україну. Я думаю, що ні, бо таке подання буде найсуворішою пересторогою для Росії. Але може і так! Тоді залишиться відповідь за країнами НАТО які не зможуть цього дозволити і залишитися оборонним альянсом проти агресії Росії. Визначитися це менш ризикове чим пасивно чекати на агресора.
6 квітня 2014 Аскольд Лозинський
