Микола Хмільовський-«Микола Лаврівський; Аксіос» – священник УГКЦ, в.о. Глави УГКЦ, член УГВР (60 років тому)
60 років тому:
30.04.1963 – у с. Мшана на Львівщині помер Микола Хмільовський-«Микола Лаврівський; Аксіос», священник УГКЦ, в.о. Глави УГКЦ, член УГВР. Навчався у Львівській Академічній гімназії, теологічному факультеті Львівського університету та Віденському університеті, доктор богослов’я. За деякими даними член УВО та ОУН. У 1907-1931 душпастирював у м. Золочів на Львівщині, шкільний та гімназійний катехит, директор школи ім. о. Маркіяна Шашкевича, член міської управи, комітету спорудження пам’ятника о. М. Шашкевичу (1911), співзасновник товариства о. М. Шашкевича. Капелан УГА, ув’язнений поляками в таборі для військовополонених у Пикуличах, звільнений за наполяганням папського нунція. Співзасновник і директор української приватної гімназії Товариства «Рідна школа» у Золочеві (1922-1931). За активну патріотичну позицію польські урядовці, погрожуючи закрити гімназію, змусили полишити посаду директора, з 1931 – парох у с. Мшана біля Львова, організатор численних суспільно-культурних товариств на парохії. Викладач (1932) і директор (1934) Малої духовної семінарії у Львові, дійсний радник Митрополичої консисторії та суду (1933), ординатор шкільної ради (1935), крилошанин Митрополичої капітули, канонік (1941), один з організаторів з’їзду «Українська молодь Христові» у Львові (1933). У 1945 після арешту усіх єпископів УГКЦ на таємному засіданні Капітули призначений одним з трьох заступників капітулярного вікарія, а невдовзі після арешту членів Капітули підпільно виконував обов’язки глави УГКЦ. Докладав максимальних зусиль, щоби запобігти переходу духовенства до РПЦ, а також для повернення тих, хто спокусився на державне московське православ’я в лоно УГКЦ. Налагодив контакти з Проводом ОУН, член УГВР (з 1946, за іншими даними від 1947). Заарештований 31.03.1950 і засуджений на 10 років. Рішуче відмовився від пропозиції за зраду отримати волю і сан архиєпископа РПЦ. Звільнений після смерти Сталіна 27.02.1954. Повернувся у Мшану, де продовжив душпастирювати у підпіллі. Народився у с. Покропивна на Тернопільщині 1880.
