Московський шовінізм
Інколи зітхаюся з запевненням що сьогоднішня московська агресія супроти України це діло Владіміра Путіна яке повинно закінчитися з вигасанням його терміну президентства. Правда ніхто не може запевнити коли це президентство закінчиться. Скажімо навіть нехай аргумент піде трохи дальше і встановить, що напевне агресія Москви проти України закінчиться з смертю Путіна, я на жаль переконаний, що Путін це симптом московського шовінізму і не його причина.
Недавно появилася англомовна стаття правнучки Нікіти Хрущова на тему Путінської агресії. Ніна Львовна Хрущева, сьогодні професор Міжнародних справ на університеті у Ню Йорку “The New School”. Стаття під назвою “Путінське втягнення у Крим, п’ять літ пізніше: Націоналізм не платить рахунки”. У статті пані Хрущева висунула такі головні тези: “Історія повинна навчити кожного авторитарного, що націоналізм не проіснує на віки, бо риторична величі не поплатить рахунки”; “З цензурою та переслідуванням , Путін наслідує модель Йосифа Сталіна, що ізолював Совєтський Союз будуючи соціалізм в одній окремій країні”; “Така дія робить людей менш слухняними. Тисячі протестували пенсійні реформи в осені. В останніх тижнях, десятки тисяч більше вийщли на вулиці захищаючи свої віртуальні свободи”. Пише пані Хрущева далі, що її 22 літній племінник сказав, “Коли моє життя на лінії (Інтернету-АЛ) загрожене, я боронитиму його своїм фактичним життям”.
До речі у цілій статті пані Хрущева ні разу не осуджує злочинність московської агресії чи самого Путіна, а просто уболіває, що з цією подією прийшли санкції та ізоляція які негативно відбилася на економічному стані Москви. Правда відгук на санкції з сторони Кремля зупинило імпорт сільськогосподарських продуктів та розвинуло московське виробництво у цій галузі а побудова Керченського мосту та другі кроки Кремля розвинуло будівельну індустрію, але це все привело тільки до 2% росту в економію і уможливило мабуть режимові вдержатися але не покращало економічного стану пересічного громадянина. В пані Хрущевої ні одно слова морального чи етичного покаяння, жалю чи вибачення чи навіть населення Криму, навіть Татарів.
В нутрі цієї статті здавалося б підсвідомо пані Хрущева пояснила причину агресії у Крим Кремля немов виправдання, “ Цей регіон був частиною російської імперії століттями. Росіяни вважають це Християнське місце народження того що колись вважалося Київською Росією, первісною державою Росії і України.” Так і є написано у статті “Київська Росія” а не “Київська Русь.” Неможливим, що пані Хрущева не розрізняє між двома назвами.
Очевидно я зразу написав на електронну адресу пані Хрущевої яку я знайшов на сайті її університету в Інтернеті, вказуючи на її помилкову назву “Київської Русі”, певність її знання історії двох народів та пропонуючи її інтроспекцію своїх шовіністичних почувань навіть коли б вони були підсвідомі.
Мені здається, цей випадок не ізольований, а радше притаманний москалям. Претензії до Київської Русі москалів це симптом великодержавності, шовінізму. До речі це є безперечним доказом що Путінська агресія безтермінова часово і географічно коли йдеться про Україну. Нема Путіна, знайдеться другий. От навіть професор університету, академік Ніна Хрущева. Вона покладає великі надії та бажання демократичності для московського народу, але тим не менше ці аспірації навіть якщо вони правдиві не відхиляються від історичного шовінізму коли йде мова про Україну та українців. Очевидно це логічно хоч зухвало вияснюється — бо без Києва, Росія немає назви тільки Московія, втрачає триста років свого існування а імперія потребує велику історію, а також без осідку Християнства Москва втрачає навіть ілюзії бути третім Римом.
Цей приклад не є сьогоднішньою лекцією чи агітацією. Радше це наука на віки, або бодай так довго як українці знаходяться на ці планеті, так довго як житимуть москалі та українці, москалі будуть шовіністами, а українці будуть їхніми жертвами. До цього треба не привикати, але завжди бути готовими до опору фізичного, інформаційного та психологічного. Бог не родить москалів бути шовіністами. Московська мати і школа виховує своїх дітей бути шовіністами по відношенню до українців. Українська мати і школа повинна насторожувати своїх дітей щоби вони бути готовими відбивати цей шовінізм.
Написавши свого листа до пані Хрущевої очевидно я від неї не одержав відповіді і напевне не одержу. Рівно ж я передбачаю, що вона і на мить не застановиться над моїми заувагами, а про внутрішню інтроспекцію можна зовсім забути. Але вона зовсім серйозно хоча лицемірно уважатиме і проголошуватиме себе демократично наставленою людиною Західного світу. Проблема не тільки у пані Хрущеві. Маючи певний стаж, родинний і академічний, а також трибуну вона ширитиме московську дезінформацію на кожному кроці.
При таких моментах я завжди згадую Шевченка який москалів знав мабуть краще як хто будь проживши у їхньому оточенні по приятельський, по ворожому і в неволі велику частину свого життя. До речі тому Шевченко і пророк бо ще так рано як 22 квітня 1838, маючи всього 24 років він написав присвячуючи московському поетові Василеві Аедреєвичу Жуковському:
“Кохайтеся чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.”
7 квітня 2019 року
