Моральна дилема
Деякі компанії, які виїхали з Росії, просто звільнили своїх співробітників. Інші продовжують платити їм. Чи це моральне питання і чи є політична користь від того, щоб їм не платити? Подібним чином розгорнулася дискусія, оскільки американські фірми медичних ліків були значною мірою виключені з режиму санкцій, і вони продовжують вести бізнес в Росії. Моральний аргумент полягає в тому, що людям з різними захворюваннями потрібні ліки, щоб вижити. Проте в обох прикладах нібито моральний аргумент не враховує численні інші моральні підґрунтя. Тоді проблема стає питанням моральної еквівалентності.
В Україні без розбору вбивають мирних жителів і навіть дітей. Численні спроби створити раніше узгоджені людські коридори були порушені росіянами. Ця війна стала яскравою вітриною військових злочинів. Захід підтримує захист, але не бере участі у бійці. Крім того, ніхто не наблизився до того, щоб припустити те, що було б названо можливим відходом для Володимира Путіна.
Безперечним є те, що Володимир Путін — військовий злочинець (крім того, що в минулому був просто злочинцем, але при цьому користувався західною колегіальністю), терорист і єдина людина, яка контролює Росію і відповідає за все. Росія — держава-ізгой за будь-якими мірками. Російський народ – це не просто дезінформовані жертви чи несвідомі спільники. Путін править понад двадцять років. Його підтримка, точна чи ні, коливається в 70%. Ми часто чуємо, що російське населення також є жертвою. Це те, що Держдепартамент Сполучених Штатів помилково стверджував протягом усього існування СРСР, що росіяни були поневоленою нацією. Навіть сьогодні в Сполучених Штатах є аналітичні центри, які виступають на користь російських людей як жертв.
Відверто кажучи, я б стверджував, що російське мислення та культура є набутою характеристикою, яка базується на прагненні до імперії. Російська душа — це душа Роскольникова Достоєвського без докорів сумління. Багато учасників російської правозахисної діяльності, як-от видатний Солженіцин, були шовіністичними. Апологети стверджують, що він був великим письменником, але що з того. Сахаров не був шовіністом, але в Сахарові був не російський етнічний елемент. а крім цього є виїмки. Росіяни не природжені гнобителі, але дуже часто власні матері виховують їх імперіалістами та шовіністами. Це просто частина російської культури. Масових вбивць шанують як великих лідерів.
Сьогодні обговорення зосереджене на війні та способі її припинення. Навіть пересічний американець у штаті Небраска має бути стурбований, а не просто через симпатію до українців. Європейці щиро налякані. Німеччина вперше робить внесок у НАТО на свій ризик. Тим не менш, я ще не чув шляху до миру від західного аналітика. Навіть перемога Путіна над Україною не означає припинення військових дій. Український опір триватиме. Путін, можливо, підбадьорений перемогою, подивився б на інші частини Європи.
Психоз Путіна заснований на спадщині ще одного великого російського царя. Більшість російських царів були злими. У Путіна немає моральних дилем. Він також не дбає про людське життя.
Є два шляхи. Одне – це перемога України. Цілком імовірно, це вимагало б більше, ніж сьогодні робить Захід. Для цього, безумовно, знадобляться українські Міги, Патріоти та інша зброя, якої поки що немає. Інший шлях – це безлад у Росії. З нинішніми санкціями, масовим безробіттям, нестачею західних ліків може вибухнути навіть російський народ.
Нещодавно я розмовляв з професором Джеффрі Зонненфельдом з Єльського університету. Він склав і продовжує складати список американських компаній, які вели або продовжують вести бізнес в Росії. Він погоджується, що компанії, які залишають Росію, не повинні продовжувати платити своїм співробітникам. Він також вважає, що американські фірми медикаментів не слід вилучати зі списку санкцій. Він бачить російське народне повстання проти режиму Путіна дуже життєздатним шляхом до припинення страждань українців.
Моральна дилема зводиться до того: Стояти спокійно осторонь коли вбивають невинних і дітей. Продовжувати платити росіянам зарплату за безробіття, і забезпечувати ліками хворих росіян. Усі вони (ці росіяни) готові стояти осторонь і спостерігати за жорстокою бійнею в Україні. Той, хто вірить, що пересічні росіяни не знають, що відбувається в Україні і хто вчиняє військові злочини, марить. У Росії заборонили проводити європейські спортивні змагання. Навіть це мало б підняти брови у російського населення щодо російських злочинів. Санкт-Петербург вилучили як місце проведення клубного фіналу чемпіонату Європи з футболу. Навіть шанувальники спорту знають, що Путін – чисте зло.
Існують російські протести, проти них діють суворі закони із тяжким покаранням, тож здається, що опозицію легко стримати. Російський протест має бути піднятий до рівня революції проти злочинності останнього російського царя, тому що народне життя в Росії стало нестерпним. Нам потрібно стимулювати цю революцію.
12 березня 2022 року Аскольд С. Лозинський
