Кризу найкраще видно із Москви, але не з Кремля

У травні переважна кількість росіян говорили, що не перестали і не мають наміру відмовлятися через санкції від будь-яких фінансових послуг – кредитів, депозитів, страховок тощо (97%). У жовтні 7% опитаних заявили, що вже відмовилися, а ще 20% замислюються про відмову від подібного роду послуг. Хоча більшості росіян поки не довелося відмовлятися від звичок, пов’язаних з придбанням товарів чи послуг і здійсненням фінансових операцій через нинішню економічну ситуацію (70%), чверть росіян були змушені змінити свою поведінку. Зокрема, кожен десятий почав купляти дешевші продукти, ще майже стільки ж говорять, що скоротили обсяг покупок і почали господарювати економніше. По 4% опитаних у зв’язку з економічною ситуацією почали збирати або збільшили суму грошей, які «відкладають». По 3% відмовилися від великих покупок, поїздок за кордон. Москвичі більше, ніж росіяни загалом, поміняли свої споживчі звички – наприклад, менше покупок стали здійснювати 13% жителів столиці.

Видається, що все це звичайні цифри, статистика. Однак не слід забувати – СРСР розвалився не в результат ядерної війни чи вторгнення корпусу морської піхоти США. Радянська влада сконала через економічну кризу, яка дала поштовх для активізації національно-визвольних рухів. Сьогодні в Росії економічна криза поволі набирає все більш загрозливих масштабів. На часі – початок процесу виокремлення із загниваючого тіла РФ окремих незалежних національних держав, які пробуватимуть самостійно шукати шляхи для добробуту своїх громадян.

Тим часом Кремль продовжує жити в своєму власному, відірваному від реальності світі. Зокрема, Державна Дума зайнялася розглядом федерального бюджету на 2015-2017 рр. При цьому прем’єр-міністр Медведєв заздалегідь пожалівся: «Вперше працювати над проектом трирічного бюджету довелося в таких складних обставинах, коли уповільнення економічного зростання посилилося введенням санкцій стосовно окремих галузей нашої економіки». Тим не менше, автори проекту російського бюджету писали його, витаючи десь у хмарах. Оскільки заклали прогноз ціни на нафту на рівні 100 доларів США за барель (на три роки вперед). При цьому зараз вартість нафти, залежно від марки, становить від 86,4 до 81,6 долара США за барель. І має тенденцію до продовження падіння.

Далі, середній курс долара – 37,7 рубля, а вже в 2017 р. закладено курс майже 40. При цьому вже сьогодні курс рубля суттєво нижчий, а перспектив на його порятунок – жодних, зміцнення курсу навіть не розглядається. Фактично це означає, що Кремль визнає: в тому вигляді, в якому російська економіка існувала раніше, вона існувати вже не буде.

Однак все це не перешкоджає Кремлю збільшувати витрати на мілітаризацію. Витрати на національну оборону збільшаться з 3,4% ВВП в 2014 р. до 4,2% ВВП в 2015 р. з подальшим зниженням до 3,6-3,7% ВВП в 2016-2017 рр. Гроші планується спрямувати на переоснащення збройних сил військовою технікою та модернізацію, а значна кількість статей витрат засекречена. І знову хочеться згадати – втягування СРСР в так звану «гонку озброєння» зі США добило радянську економіку та саму радянську владу. Сьогодні, можна навіть сказати – під аплодисменти військових та фінансових аналітиків, Путін все впевненіше просувається манівцями, якими вже прогулялися в забуття його попередники, генсеки КПРС. Що ж, залишається тільки пришвидшувати процес. Оскільки в стані «холодної війни» США та Європа могли вичікувати десятиріччями, доки сконає їхній обвішаний «калашниковими» та ракетами супротивник в портянках, а ось для України, в стані військового конфлікту з «ватниками» на Донбасі, коли щодня гинуть українці – такого періоду для вичікування природної смерті противника не існує. Її потрібно пришвидшувати. Кожному – тими методами та засобами, якими володіє. Хтось забезпечить черговий «вантаж 200» до Ростова, хтось відмовиться купляти російські товари. Хтось знайде інший метод. Адже ж ми, українці, дуже творчі. Особливо коли потрібно захищати власну Волю і Честь перед старим знайомим – «старшим братом», точніше, «братком».

Юлій Хвещук