Іванна Нижник-Винників – художниця, меценатка. Сумно і прикро, що місто досі не спромоглося на гідний надгробок великій мисткині. (30 років тому)

30 років тому:

9.01.1993 – у м. Мужен у Франції померла Іванна Нижник-Винників, художниця, майстриня кераміки та килимарства. Закінчила мистецьку школу Олекси Новаківського у Львові (1935). Член редколегії мистецького альманаху «Карби» (1933), Асоціації незалежних українських мистців у Львові (1938), учасниця молодіжної мистецької групи «РУБ». 1942 виїхала на територію Польщі й після війни опинилася на еміграції у Франції (1946); картини залишені у Львові загинули. Учасниця виставок мистців-емігрантів у Мюнхені, Баден-Бадені, Реґенсбурзі. Вивчала малярство в Академії Жульєна (1948-1949), технологію художньої кераміки у містечку Вальоріс (1952). Членкиня Союзу українок у Франції та СФУЖО, співпрацівниця НТШ у Сарселі. Після смерти Володимира Винниченка викупила і відновила його садибу «Закуток» у містечку Мужен біля Канн, упорядкувала архіви письменника та 1992 передала їх й колекцію меморіальних речей до України. Малярські твори, художні керамічні вироби та килими виставляла на численних європейських виставках. Прах мисткині у 1995 перепоховано у Львові на Янівському цвинтарі поле № 31, а мистецькі твори та книгозбірню передано Україні. Народилася у Львові 8.07.1912.