Голівуд і Україна
Про згадування України в американських фільмах та серіалах сказано вже достатньо. Зокрема, про серіали «Madam Secretary» («Пані держсекретар») та «Years, years» («Роки»). В обох йдеться про крах України – чи то через федералізацію (Новоросія), чи то шляхом прямої окупації з боку Росії. Причому в останньому випадку автори «Years, years» стверджують, що окупація була схвалена на всеукраїнському референдумі 97 відсотками населення (насправді реальність каже про 73%).
Мені цікавішими здаються випадки відсутності України. Там, де вона має бути за всіма ознаками.
Серіал «The brink», 2015 рік, виробництва HBO. Світ перебуває на межі ядерної катастрофи через атаку Пакистану на Ізраїль. Лише дипломатична вправність держсекретаря США (Тім Роббінс) рятує людство. Зібравши на віртуальну нараду керівників зовнішньополітичних відомств Ізраїлю, Індії, Саудівської Аравії, Китаю, Франції та Росії, американець розрулює ситуацію дипломатичними стусанами. Російському міністру він каже таке:
Нагадаю, серіал 2015 року. Росія окупувала Крим, увійшла на Донбас. В Європі йде війна. Але автори не бачать її. Натомість вигадують щось про Естонію.
Серіал «Messiah», 2020 рік, виробництва Netflix. Дивна людина зі Сходу оголошує себе месією та збурює Сполучені Штати настільки, що президент мусить узгоджувати свою зовнішню політику з одкровеннями посланця Божого, який вимагає ліквідувати американську присутність в Європі. Месія, серед іншого, помічений у зв’язках з Росією.
Знову чомусь замість реальності (цілком кінематографічно валідної) вигадується прибалтійський напрямок путінської експансії у Східну Європу. Не можна допустити ще однієї Сирії. А України можна?
Що це? Не дратувати Путіна? (Наш теперішній президент вправний у цьому.) Не згадувати проблему, а, отже, за законами магії та телевізії, проблема зникає як така? Або ж «єсть мнєніє» в американському політикумі, що Росія має право на всі землі колишнього СРСР, за винятком Прибалтики. Там червона лінія. Ми далеко від неї.
