Генерал Штевньов – хароший рузкій (80 років тому)
80 років тому:
29.01.1944 – згідно офіційної версії в районі південніше Лисянки автоматною чергою із засідки німцями вбитий генерал-лейтенант, командувач бронетанковими і механізованими військами 1-го Українського фронту Андрій Штевньов. За свідченням командувача 1-ю гвардійською танковою армією М. Катукова генерал Штевньов став «жертвою підлих рук бандерівців».
Здавалось буденна історія війни, коли гинуть не тільки прості солдати, але й високопоставлені армійські чини. Ба більше за браком надійних документальних свідчень історія в якій неможливо встановити що ж відбулось насправді, бо робочою може також бути й версія, що ліквідували його свої ж спецслужби. Хоча остання малоймовірна. Показовим тут є свідчення радянського офіцера найвищого рангу Катукова, який, як кажуть в народі зглупив, й промовився, що все таки ліквідували генерала українські повстанці. Бо для радянської пропаганди, для світової комуністичною імперії це було страшенною ганьбою, коли генерал загинув не в бою з рівним собі ворогом – німецькою армією, але його підстрелили якісь «аматори-партизани», яких апріорі не можна серйозно сприймати, бо це принижує імперію в очах світу. Щось подібне й сьогодні переживає Москва, коли приховує загибель своїх вищих офіцерів і генералів, коли їй краще програти від НАТО ніж від якоїсь мікроскопічної (на їхню думку) української армії. Допоки історики не отримають доступу до московських архівів, то можемо користуватися лише версіями з яких виокремлювати найбільш вірогідні. Як відомо тактику влаштування невеликих мобільних засідок використовували українські повстанці, тому більш правдоподібною є розповідь Катукова, що генерал загинув у засідці рейдуючої групи УПА, які саме в той час відбували рейди в центральні регіони України. В цьому випадку Штевньов став першим радянським генералом, який загинув у протистоянні з УПА.
