Фонтан вічності Віти Хайдурової

Рубрика: Досьє колекціонера: №307“`

Обираючи зміст – відкриваєш форму

Нещодавно мені випала честь познайомитись із однією цікавою серією керамічних творів за мотивами філософії Григорія Сковороди «Нерівна рівність».

Автор: Віта Хайдурова

Концепт. (що це таке).

Керамічна серія (вази, блюда) Віти Хайдурової «Нерівна рівність» навіяна мотивами філософії Григорія Сковороди. Час створення: 2023-2024 роки.

В даному випадку в основу змістового шару керамічної серії лягла улюблена міфологема філософа, яка пройшла крізь все його життя та є своєрідним «етичним ідеалом» Сковороди. За його уявою гармонія і рівновага в світі можуть існувати лише за умови «нерівної рівності». В тому сенсі, що усі люди рівні перед Богом, але разом з тим вони є нерівними, тому що мають різну натуру.

Філософ уявляв цю дилему у вигляді фонтану, що складається з різних за об’ємом посудин, які наповнює вода. З одного боку – вони усі різного розміру, отже, нерівні. Але усі вони наповнені, тому рівні. «Бог, – писав філософ, – багатому подібний фонтану, що наповнює різноманітні посудини по їхній місткості. А людина – як той сосуд».

За цією концепцією, кожна людина відрізняється від інших своїм внутрішнім світом, своєю природою, і в цьому проявляється нерівність. Проте кожна Божа душа має достатні передумови – рівні можливості для того, щоб «наповнитися водою-благодаттю» – тобто реалізуватися в житті як індивідуальна особистість. Цю можливість забезпечує «фонтан рівності» як символ Божої волі і мудрості.

Звідти у кожного своя доля, свій шлях у житті.

Особливості виконання

Саме цей парадоксальний і заворожуючий символ «фонтану вічності» переосмислила, трансформувала і взяла на озброєння Віта Хайдурова. Адже це абсолютно природньо і виправдано, коли сучасний майстер черпає глибину і сенсові значення з мудрості вікової спадщини.

В результаті творчих експериментів народилася чудова серія, яка вже зайняла гідне місце в каталозі найкращих робіт сучасних українських майстрів декоративного мистецтва. Це неймовірно яскравий приклад бездоганного синтезу матеріалу, форми, змісту і символічного забарвлення. А підполивна напівпорцеляна у техніці «сграфіто» дає предметам легке повітряне звучання, забарвлене власною, дещо екзистенційною, емоцією авторки.

Як же майстерно вона міксує різні архітипічні пратрипільскі символи, немов укладає мозаїку вічності! Тим самим утворюється той чарівний місток, що з’єднує сучасність з нашим минулим. Це і є та сама культурна ідентичність, яка раз за разом проростає в українській ментальності, не даючи знищити і забути споконвічний код нації, свою формулу буття, своє щастя і свою долю.

Що з цим можна робити

Безумовно, найперша функція творів Віти Хайдурової – радувати очі і створювати чудову, теплу атмосферу в інтер’єрі квартири, офісу, або іншого простору. Та й не забуваємо про суто утилітарне призначення – їх можна сміливо використовувати за прямим призначенням. Як вази для квітів або блюда.

Вишукана форма, оригінальна техніка і колір, а також гарантована «вічність» (якщо не жбурляти на підлогу), роблять ці твори ідеальним засобом для втілення власних мрій чи інтересів. Це вам і найкращий та стильний подарунок тому, кого цінуєш і добре знаєш. Це й один із чудових варіантів колекціонування і вкладання коштів (унікальна авторська кераміка з часом дорожчає так само, як антикваріат). Або ж ці прекрасні роботи послугують, як родзинка дизайнерського задуму, для оформлення квартир, будинків, ресторанів, атмосферних офісів чи громадських просторів.

Експертне заключення.

Безумовно, описана серія є видатним прикладом мистецтва кераміки у жанрі «Концептуального символізму», що робить ці роботи дуже привабливими для колекціонування і вкладання коштів «з розумом і розумінням». Народжені непересічним талантом та вишуканим смаком Віти Хайдурової, з часом твори подібної якості і виконання будуть лише зростати в ціні. «Оці дві половини утворюють єдине: Тьма й світло – день. Смерть та життя – всяке сотворіння. Так стоїть увесь світ. Протилежне допомагає протилежному», – писав Сковорода у своїх творах, дивуючись тій дуальності, що пронизує наскрізь все буття, і не знаючи, що через майже 300 років хтось буде надихатись його пошуками.

Л. Хомяков