Держава в небезпеці!

Святослав Караванський
Держава в небезпеці!

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Обставини, в яких опинилась Україна, вимагають рішучих, але обдуманих дій. Перш за все треба не боятися критично підійти до самого себе. Успіх у політиці залежить від здатності міняти політичні орієнтири.
Прийшовши до влади з ідеєю переговорів з агресором, треба не боятися відмовитися від цієї ідеї, коли обставини свідчать, що надія на переговори не працює.
Ніколи не пізно відійти від будь-якої привабливої ідеї, коли практика показує, що приваблива ідея насправді – шлях у безодню.
Переговорами можна досягти наслідків, коли партнером є людина чесна, не одержима ніякими месіянськими ідеями.
Думка про ліквідацію української самостійности обсіла Володимира Путіна з моменту розвалу СССР. І протягом двох з половиною десятків років ця ідея не виходила з його голови. Усе , що він робив, діставшися до керма влади, було підпорядковано цій ідеї. Підпорядковано цій ідеї був добір соратників, державних діячів, спільників та однодумців. Роками, коли не десятиліттями ішла підготівля п’ятої колони в Криму, на Сході України, а також у центрі й на Заході України, серед збройних сил, міліції та розвідки. Ці підступні ланки сидять тихо, але ждуть наказу і допомоги зі Сходу. Буде наказ і Центр стане Сходом, а тоді й Захід стане Сходом. Усе продумано. І жодні переговори цього задуму не спинять.
І тепер, коли Путін після чверть-столітніх забігів підійшов нарешті впритул до здійснення своєї ідеї-фікс, невже ж він на переговорах відмовиться від цієї вимріяної цілим свідомим життям ідеї? Ідеї воскресіння СССР. Ідеї продовження доктрини Петра І.
Путін буде використовувати переговори, щоб приспати своїх опонентів і тільки. Сподіватися на можливість виговорити у Путіна якісь перспективи для України це надії зайця на благородство вовка. Путін ненавидить Україну, ненавидить Европу, ненавидить усіх, хто не підкорений йому. Він бачить в Україні загрозу існуванню його владі і загрозу існуванню імперії зла. Він не може терпіти свобідних українців, бо завтра захочуть стати свобідними і його раби.
Путін обіцяв закрити кордони і видав фіктивний указ про закриття кордону Росії з Україною, а на ділі пропускає через кордон танки. То на які переговори можна покладатися з маніяком, одержимим ненавистю до України і до свободи?
Тому, треба вчасно міняти лінію політичної поведінки. Ніяких переговорів з аґресором і маніяком, зацикленим на ідеї ліквідації української держави. Те, що він задумав – це авантура. А всяка авантура, це дрюк о двох кінцях. Може бути успіх, а може бути фіяско. І як повернеться колесо історії ніхто не може знати наперед. Гітлер, Наполеон, та й той же СССР показує, що кінець буває цілком протилежний до задуманого. І виходячи з цієї думки, треба змінити лінію на переговори. Жодних переговорів. Путін заколисуватиме українців переговорами, а сам буде пропихати в Україну танки, БТРи, бронемашини, зенітки.
В Україні йде війна. Тому треба оголосити воєнний стан. І Конституція дає президентові повні права, коли держава в небезпеці. Зрештою, всі президенти так чи інакше порушували Конституцію. Україна в небезпеці! Уся надія на президента. Якщо не він, то хто? Конституція не може стояти на дорозі порятунку України. Потрібні дійові заходи для дійової оборони. Усі силові структури треба об’єднати в одному оборонному центрі. Потрібні нові державні центри, спрямовані на зосередження оборони в надійних і незрадливих руках.
З подій останніх місяців і тижнів яскраво проглядає, що в керівництві силових та оборонних структур діють диверсанти. Треба змінити всіх керівників оборонних структур, поставити людей, які довели на практиці свої здібності керівництва і вірности Україні та присязі, таких як полковник Мамчур, а не кабінетних політиків з незрозумілими політичними поглядами.
Держава в небезпеці! І ця небезпека не зупиниться, поки не знищить державу. Всі державні ресурси треба звернути на оборону, на закриття кордонів. АТО має перейти під особисте керівництво президента. І сам президент, як Верховний головнокомандувач має керувати РАДОЮ ОБОРОНИ – єдиною радою потрібною державі. Разом з воєнним станом треба розпустити Верховну Раду. Не час засідати, коли йде підступна війна на знищення. Агресор спиниться (тимчасово) тільки на кордоні з Европою.
Асоціяцію з Европою треба підписати, але всю увагу звернути на оборону,щоб не стати останнім президентом України, а підготувати ґрунт для шостого, сьомого і дальших президентів.