Святослав Караванський

Україна відсвяткувала своє 25-ліття. І ні слова про те, що треба було зробити, але не зроблено.

За 60 попередніх років до Незалежности Кремль здійснював лінгвоцид української мови, почавши з розстрілів чесних мовознавців, реформи правопису і систематичного насичення нашої мови ідіотизмами, обертаючи її на неперспективну мову.

Так, з юридичної термінології вилучено слово ‘судочинство’ і замінено на ідіотське слово ‘провадження’. Як це сталося?

Росіяни скоротили слово ‘судопроизводство’ (шість складів) на слово ‘производство’ (чотири склади). Але слово не втратило юридичного змісту. Вживаючи слово ‘производство’ росіяни розуміли, що йдеться про юридичне ‘судопроизводство’.

Наше слово ‘судочинство’, відоме в Україні чи не з «Руської правди» Ярослава Мудрого, мало чотири склади і не потребувало скорочення. Але діяв лінгвоцидний закон, що українська лексика мусила копіювати російську лексику слово-в-слово. І російське ‘производство’, згідно зі словником учені мужі замінили на ‘провадження’, не взявши до уваги, що російське юридичне ‘производство’, це насправді ‘судопроизводство’ і наш переклад його ніяке не ‘провадження’, а ‘судочинство’ – юридичний термін, який треба вживати в юридичних текстах.

Минуло 25 років, відколи можна було сталінський ідіотизм виправити. Та “незалежні” мовознавці й президенти воліли і далі жити з ідіотизмами.

Тим-то й досі гуляє в офіційній мові шестискладовий динозавр ‘неодноразово’, коли ми маємо втричі коротше слово ‘нераз /не раз/‘. Так само не здає своїх позицій динозавр ‘ми були зобов’язані’, коли можна сказати вдвічі коротше ‘ми мусили’. ^.

Можна навести ще цілу купу ідіотизмів у сучасній нашій мові, які б належало виправити у наших словниках і провести разом з низкою инших реформ реформу сталінських ідіотизмів.

Зараз лунають голоси про потребу визнання українскої мову на міжнародньому рівні. Що ж, що треба, то треба..

Але заки це зробити, треба очистити нашу мову від сталінських ідіотизмів .

Чесні й розумні мовознавці робили спроби в незалежній Україні це зробити. Та на перешкоді стали, хто б міг подумати? – москвомовні ЗМІ.

Саме ці ЗМІ найбільше й найрішучіше протидіяли очищенню нашої мови від сталінських ідіотизмів. Ігноруючи, і негласно не визнаючи нашого права на відродження, москвомовні ЗМІ горою стоять за ‘ірляндизацію’ або вірніше ‘русляндизацію’ України.

Саме цього ми мусимо не допустити.

^*) Зберігаємо правопис автора.