Через «Надбання глупоти» до життєвої мудрості за рецептом Л.К. Хом’якова
В столичному кінотеатрі «Ліра» до 80-річчя з дня народження відбувся творчий вечір блогера, вченого, поета-сатирика і музиканта в одній особі – Леоніда Костянтиновича Хом’якова, присвячений довгоочікуваному виходу його книги «Надбання глупоти» (видавництво «Друкарик»).
На вечорі були присутні відомі журналісти, громадські та культурні діячі, фоловери автора по Фейсбуку. Ювіляр читав власні сатиричні вірші, грав на фортепіано улюблені джазові композиції та розповідав історії з життя, дивуючи зал широтою своїх поглядів та нестандартністю думок.
Відеозапис творчого вечора:
Крім самого Леоніда Костянтиновича, у концерті прийняли участь популярні столичні артисти – рок-група «Мантри Магдалени» на чолі з Олексієм Гусаком, талановитий виконавець оригінального жанру Дмитро Стародубенко і «родзинка» вечора – співачка і композитор Вікторія Пастух, яка проникливо виконала дві всесвітньовідомі хітові композиції.
Після закінчення основної програми відбулась автограф-сесія, де кожен бажаючий зміг отримати примірник книги «Надбання глупоти» з авторським підписом.
Щодо презентованої книги, то на ній зупинимося окремо. Сам автор на презентації розповів, що писав програмний твір його життя потягом майже десятиліття.
Ось як він сам представляє читачеві свою книгу:
Еманація Глупоти
В усі часи цивілізовані народи високо цінували розум. Особливою шаною користувалися мудреці – носії найвищого розуму. Зовсім інше ставлення було до глупоти. Чому так? Невже Господь помилився, наділивши людей не тільки розумом, а й глупотою?
Еразм Роттердамський, письменник, філософ-гуманіст, один із найяскравіших розумів доби Відродження, дослідив причини ворожого ставлення людей до глупоти, розкрив явні і неявні переваги глупоти перед розумом. А головне – переконливо, і, в той же час, весело, неначе граючись, довів її вирішальну роль у становленні нашої культури і цивілізації. Результатом його досліджень стала книга DES ERASMI ROTERODAMI “MΩPIA∑ EГKΩMION STULTITIAE LAUS” (1509) («Похвала Глупоті»), яка увійшла до золотого фонду світової літератури.
Минуло 500 років. Я перечитав цю книгу, і, як колись у юності, підпав під чари її героїні, яка поєднала в собі чарівність земної краси і гіпнотичну силу надлюдської, парадоксальної логіки, яка легко перетворювала мої тверді переконання на труху, а звичні забобони і страшилки- на цілющі ліки.
Але я не збирався здаватися без бою. 500 років тому вона, можливо, мала рацію у всіх своїх парадоксах і присудах. Але не в наш час! Коли у нас виробництво усяких розумах – експертів, професорів філософії, навіть дипломованих геніїв, поставлено на конвеєр.І раптом якась неакредитована особа, до того ж без імплементації хоч би у якусь державну структуру, сміє заявляти про переваги глупоти над сертифікованим розумом!
Мабуть, вона сама відчувала всю недоречність своєї реінкарнації, нехай навіть лише літературної, у сучасному світі. І тоді вона стала приходити до мене уві сні.
Спочатку я зустрів це явлення Глупоти у моїх снах із жахом. Але швидко зрозумів, що й у цьому вона має рацію.
Уявіть собі, що на вулиці вас зупинила красива, судячи по всьому, без комплексів незнайомка і представилася: – Я Глупота. Я хочу передати вам інсайдерську інформацію про надзвичайно важливі для усього людства речі. Де б ми могли поговорити так, щоб нам ніхто не заважав?
Яка була б ваша реакція? Мабуть, тікати…не озираючись!
Але я погодився на зустрічі уві сні. Що з цього вийшло…
Дізнаєтесь із цієї книжки.
Дійсно, книга Леоніда Хом`якова «Надбання глупоти» потребує вдумливого, неквапливого читання, бо здатна відкрити багато шарів різного змісту і провести читача до несподіваних та неочікуваних висновків. І в кожного ці висновки та враження будуть відмінні. До речі, дизайнером видання виступив талановитий київський художник, майстер-карикатурист Генадій Назаров (на фото ліворуч).
А ось як відгукнувся на вихід у світ цієї книги давній друг автора Марк Вейцман, відомий у російськомовному літературному світі, вірші якого є навіть у шкільних підручниках:
«Дабы застраховаться от маразма
и жить благоразумно и толково,
читайте Роттердамского Эразма
в трактовке Леонида Хомякова!»
Як написав Леонід Костянтинович у Фейсбуці: «Мені особливо приємно почути таку оцінку від М. Вейцмана, який у наші молоді роки, коли я був поетом-початківцем, шукачем слави і гонорарів готівкою, писав: «О, Хомяков, дитя порока! Каков ты нынче без меня? Что светоч твой? А что морока? Чай, зад свербит твой без ремня!..» І от тепер він прислав мені відгук, просякнутий позитивом і оптимізмом.»
Що ж, книга «Надбання глупоти» чекає на свого читача. Можливо для когось вона стане шляхом до життєвої мудрості. Дзвоніть, пишіть автору у Фейсбук https://www.facebook.com/leonidas.khomiakov, замовляйте собі примірник, вона того варта!
