Брехуни та підбрехачі
Йосиф Сірка
Бреши, бреши – та знай міру! (Народний вислів).
Цей вислів виник, певно, коли хвальки вдавалися до брехні, яка перевершувала не тільки спроможніть і здібності хвалька, але й виключала таку можливість і дійсність.Тим часом все змінилося, бо розвиток електроніки не тільки припинив можливість брехати, але й дає можливість використовувати високотехнологічну техніку на прожовження та поширення брехні.
Чи не найкращим доказом маніпуляці брехнею є твердження російського президента Путіна в інтерв’ю американському режисерові Оліверові Стоуну про те, як російські брехуни завели в оману і відомого американського режисера. Путін „похвалився” високими технологічними досягеннями на підсуненому відео російських гелікоптерів Мі-28 у Сирії, а звукозарядом для відео були взяті перемовини українських пілотів, які завдали ударів по російських збройних загонах під час атаки на донецький аеропорт 26 травня 2014 р.. У 2017 р. стався „курйоз” – виявилося, що „російські” гелікоптери в дійсності були американськими гелікоптерами AH– 64 Apache, які в Афґаністані 2009 р. атакували позиції талібів!
Було б образою читача наводити приклад Путіна, як людину, яка лише раз збрехала. Німці кажуть: Einmal ist kein mal. Дослівно – один раз, мов жодного разу. І саме це Путін довів вже дуже й дуже багато разів, що він полюбляє подавати різні побрехеньки і цілі брехні, але на екрани з брехнею до світа його вивів один з перших американський режисер Олевер Стоун (Oliver Stone).
Цей американець, як прихильник Путіна, 2015 та 2017 р. записав 30 годин розмови з російським президентом, про якого створив документальний 4-серійний фільм під гаслом „Знай свого ворога”. Саме в цьому фільмі російському президентові вдалося довести цілому світові, яким „акробатом” він є, коли йдеться про вигадки, твердження, чи безсоромну брехню. Саме в цьому інтерв’ю Путін покликався на фейковий матеріял телеканалу RT про іспанського диспетчера Карлоса, який виявив український бойовий літак поблизу малайзійського літака, щоб не сказати, що його збила ракета війська, якому Путін є головнокомандувачем.
Цей фільм купив російський «Первый канал» за 3,5 мільйона доларів, який під заголовком «Путін» показували не тільки в Росії, але й у країнах СНД та у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії та ін. країнах. А у США його прем’єра відбулася ще 2017 р.. у 2018 р. цей фільм показували перед президентськими виборами РФ, що виявилося порушенням виборчого порядку і четверту серію прийшлося затримати. Звичайно, що брехливі вигадки кремлівського правителя не скінчилися на наведених двох, ними заповненений цілий фільм Стоуна, великого прихильника Путіна. Неправдою і з перекрученням історичних та інших фактів наповнені відповіді на запитання Стоуна аж до відомого – „їх там нєт”, тобто – в Криму та на Донбасі. Поширення фільму можна використати як доказ, що вислів: Брехня має короткі ноги – вже не дійсний, бо поширювана брехня Путіна фільмом Стоуна вже „облетіла не раз світ” і знов повертається і то з більшою нахабністю.
Успіх Стоуна вирішив повторити журналіст ТАСС Андрій Ванденко проектом „20 запитань Володимиру Путіну”, який спрямований на відзначення його 20-річча президентства, яке святкувамуть у відновленій „імперії зла” (співзасновник нової пропутінської партії „За правду” О.Казаков проголосив, що: „Россия из века в век была, есть и будет империей”) 26.3.20. Тому для „всенародного святкування” задумали у ТАСС підвищити роль сучасного диктатора Кремля у формуванні імперії, якій потрібна буде й нова конституція, яка могла б запровадити імператора.
Андрій Ванденко сказав колегам, що готувався до цього інтерв’ю ще з кінця минулого літа і два рази зустрічався з президентом Путіним. Над проєктом розмови з Путіном працювало біля сотні людей під особистим керівництвом генерального директора ТАСС С.Міхайлова. Міхайлов пояснив, що «Це інтерв’ю Володимира Путіна, проведене спеціально для інтернета і за законами інтернета, з дуже високою якістю „картини”, з використанням доповнюючої ґрафіки. На мою думку, це майже історична подія – коли проекти телевізійного масштабу появлються і живуть у цифровому середовищі”.
Ванденко сказав, що записи проводили два рази по 4 години і їх подаватимуть у 20 самостійних мініінтерв’ю, бо ж відповіді Путіна, можна припустити, такі «змістовні», що кожна відповідь майбутнього можливого імператора може мати також «історичну вартість».
Слід зазначити, що коло „фахових знань” Путіна дуже поширилося від того часу, коли його відповіді записував американський режисер. Зрештою, у 20 серіях слухачі матимуть змогу довідатися, певно, більше про ”супер” ракети, якими російський президент вже залякував світ, про його „геніяльність” щодо побудови щасливої імперії, „потрібних” поправок до Конституції РФ, але й про фальшиві знання з історії не тільки України, але й історії Російської імперії, про „геніяльність” і „нові” теорії філологічного та етноґрафічного характеру, про цілковиту необізнаність з історією православної церкви Росії та її філіялом в Україні.
Зрештою, як колишній офіцер КГБ він безсоромно звинувачує Австрійську службу безпеки, яка „підживлювала” український націоналізм, щоб відірвати Україну від Росії. Цікаво, що Путін не назвав члена габсбурського двора Вільгельма – відомого українського війського офіцера і поета Василя Вишиваного – буржуазним націоналістом і бандерівцем (певно, не чув про нього, бо загинув він у київському КГБ 1947 р.).
Слід зазначити, що зразок царя-імператора перевзяли комуністи і створили посаду Генерального секретаря, роль якого зразково виконав Джуґашвілі-Сталін, який був при владі значно довше, ніж Путін. Покоління 40-45-літніх не зазнало часів, коли без згадки Сталіна не появлялося жодної наукової праці, щоб не була десь фраза, висловлена „вождем народів”, нові поезії починалися прославлюванням Сталіна, йому приписували цитати у фізиці, математиці, літературі та мовознавстві. І саме „ґеніяльна універсальність” Путіна у згаданих інтерв’ю Стоуна та Ванденка нагадує “геніяльність” кривавого диктатора Кремля, на совісті якого десятки мільйонів життів тзв. совєтських людей, які не від чужинецьких аґресій повмирали, але від режиму комуністичної імперії – у в’язницях, концтабрах та від голодоморів.
На руках президента РФ також вже присохла кров десяток тисяч чеченців, грузинів, українців, росіян та сирійців, про яких світ довідується. Брехлива пропагандистська машина Кремля щодня вигадує нові фейкові новини не задля поінформованості народу, але задля заведення його в оману, щоб поширити імперію.
Продукція про „мудрого й неповторного” вождя народу, який може відповідати на будь-яке запитання (якщо воно узгоджене з адміністрацією президента), викликає враження, що для „ґенія-президента-всезнайка” готують не так „всенародне свято” з його „інтронізації”, як нову посаду після закінчення 20-річного періоду, щоб не втратити таку „вартісну” постать, яка хоче повернути історію російської імперії за рахунок своїх сусідів.
Історії імперій, які існували до Російської імперії і після неї, закінчилися розвалом. Найкращим прикладом долі імперій є Британська Імперія, в якій сонце не заходило – отакою великою вона була! А на сьогоднішній день вона не певна, що й Шотландія з неї не вийде. Чи може бути російська імперія винятком? Два рази вже розпад затримали – чекатимемо на третій раз.
Серія ТАСС „20 питань В. Путінові” розпочалася в російських ЗМІ з питань про Україну і твердження Путіна про те, що українці і росіяни один народ і мають одну мову, релігію. Це питання знайшло вже дуже фахову відповідь українського та російського істориків Кирила Галушки та Андрія Зубова на BBC. Щодо „Путіна-релігієзнавця” та його твердження про „вільну” і „самостійну” православну церкву Московського патріархату в Україні, то складається враження, що тут, крім пропаґанди, Путін не здатний відрізнити інтереси імперії від церкви, бо для цього потрібно зрозуміти, що таке Томос, якого чомусь Російська ПЦ ніколи не отримала.
Історики пояснили, виходячи з історичних джерел, що московити та українці ніколи не були одним народом, але вони не покликалися на найважливіший доказ сучасності, який це підтверджує – на війну, яку саме „теоретик” Путін розпочав, за його переконанням, проти свого ж народу! Саме війна проти України 2014 року, окупація Криму та східних районів України є незаперечним підтвердженням того, що йдеться про два окремі і самобутні народи – один бажає самостійного існування і розвитку, а інший відновлення імперії.
Отже, спільна для всіх слов’ян книжна церковно-слов’янська мова не може бути ознакою спільної національности, так само, як і латинська мова не була ознакою національности для англійцві, вранцузів, німців та інших народів Европи.
Стосовно ж Російської православної церки та її патріархату в Україні і існування канонічної Православної церкви України з Томосом то вже саме ставлення цих церков до воюючих християн на Донбасі є доказом самостійности і незалежности ПЦУ.Якщо Православна церква України допомагає воюючим оборонцям Батьківщини капелянами, гуманітарними діями та волонтерами і закликає до припинення війни, то Російська православна церква і Московький патріархат в Україні „допомагає” російському війську та найманцям на Донбасі тим, що посвячує гармати, які стріляють і вбивають „братів” – згідно з Путіним того самого народу і одновірців. А відмова Московського патріархату похоронити захисників України лише зайвий раз підтверджує, що ця церква не те, що не українська, але й сумнівна християнська. Путін, певно, вважає, що він, як президент, має право втручатися і до питань існування незалежної церкви в Україні, бо так було в царській імперії, коли цар був головою російської церкви.
Шкода, що сучасні технології здатні миттєво поширювати брехню і, на жаль, інтерв’ю К.Ванденка та його висвітлення у ЗМІ поширють і по Україні, а тим самим поширюють і цілковиті фантазування російського президента про українську історію, мову, церкву та ідентичність, а це аж ніяк не вписується до ролі ЗМІ – бути об’єктивним і правдивим джерелом інформації, чого так бракує в Росії.
ХХ століття вже зазнало масивної пропаґанди брехні відомим „теоретиком” брехні й пропаґандистом Ґеббельсом. Сьогодні кремлівські пропаґандисти використовують тактику і стратеґію фашистського брехуна, але повинні б знати, шо 1 травня 1945 р. він поповнив самогубство, забравши зі собою дружину і шестеро дітей.
24.2.20
