Альтернативна історія Путіна
Кожна людина може бачити події по різному але все ж таки існує у цивілізованому світі певні критерії, а у історіографії певні рамці пошанування джерел та тлумачення їх дослідниками котрі з ними зустрічаються та працюють. Це очевидно не відноситься до москалів. Ще Цариця Катерина ІІ у ХУІІІ столітті доручила своїм підвладним науковцям написати нову історію імперії від колиски для того, щоби обґрунтувати існування імперії. Подібно сьогодні тільки все немов сам хіба дослідив та проаналізував, виписав під своїм ім’ям авторитарний політик і не менш імперативний новий історик-без диплому з Москви.
Ось деякі зауваги як відгук на бачення історії Києва та Москви історика Путіна: Христоф Колумб на доручення монархів Іспанії Фердинанда та Ізабелли поїхав на Захід трьома кораблями і припадковою дорогою загубився і натрапив на Америку. Деякі історики надали йому кредит за це що він віднайшов Америку. Інші історики наполягають, що це зробив раніше скандинавець Ліф Ериксон. Одначе, сьогоднішні американці ні прихильника Колумба ані прихильники Еріксона не мають найменших претензій ні до Мадриду ані до Стокгольму як колиски спільних народів американського та іспанського чи шведського. Подібно Нор-манці з Франції відкрили Англію але англійці сьогоднішні не мають найменших претензій до Парижу як своєї колиски.
Натомість син Київського князя Володимира Мономаха Князевич Юрій Довгорукий помандрував (фактично втік) на Схід шукати щастя і заснував поселення-село-містечко що називається Москва. Це сьогодні велике місто на великій території Московії здобутої віками вторгнення, завоювання і кровопролиттям. Ця імперія і її авторитарний завойовник ХХІ століття має претензії що Київ це колиска його народу. Для сили аргументу Путін згадує також Новгород завойований москалями щойно при кінці ХУ століття, а до того існував навіть як частина Київської Русі а пізніше як Новгородська Держава. В основі це з ІХ століття варязький осідок Рюрика пізніше династії Рюриковичів які владували Київською Руссю. Москалі приписують Новгород Олександру Невському який там був у ХІІІ столітті але ніколи не мав жодного відношення до Київської Русі. До речі Новгород як осідок від Києва майже на чотири століття молодший і щойно став городом сто років після початку Київської Русі як держави. Московська Імператриця Катерина ІІ походила з німецького крила. Одначе Берлін не належиться Москві ані Москва Берлінові. У кожному випадку москалі і німці це не один народ. Москалі є частинно слов’яни а частинно угро-фіни. Українці слов’яни, поляки слов’яни, але українці і поляки не є брати.
Подібно з Києва прийшла до Москви православна християнська віра. До Києва ця віра прийшла від Царгороду сьогодні Стамбулу. Але Київ немає претензій що він осідок православ’я, а навіть для канонічності звернувся до Патріарха у Стамбулі для визнання. Натомість Москва, якої православ’я зовсім залежне від Києва має претензії бути осідком православ’я, третім Римом. Коли великий але нещасний і проклятий Шевченком та історією козацький гетьман Богдан Хмельницький шукав союзника проти Поляків та Кримського ханату, він знайшов покровителя і на жаль багато більше у московського царя. Москалики використали цю нагоду, як звичайно, і надужиттям почали завойовувати козацькі землі, призначати гетьманів, тощо. Але навіть при такому тлумачення Переяслава козаччина не стала частиною Росії у ХУІІ столітті тому, що по перше такої держави, як Росія, ще не було. Москва щойно вкрала ім’я Русь у ХУІІІ столітті. Надуживання Москви не було передбачене Хмельницьким і був спротив, як правда, який був програним у Полтаві 1709 року за Гетьмана Івана Мазепи. Але битва була на території козаччини і тим самим це було вторгненням Москви на козацькі землі. Москва не мала жодного відношення до Криму крім того, що вона його завоювала так пізно як у другій половині ХУІІІ століття (1783). До того часу Київ проіснував понад тисячу років і володів історією торгівлі з Кримом, а навіть і більше того Київський Князь Володимир там хрестився.
Є також і малі правки конечні для нарису історії написаної недавно найновішим імперським істориком-придурком. Путін помилився відносно дати Емського указу, який був проголошеним Царем Александром ІІ у 1876 році, а не у 1872.
Путін згадує Тараса Шевченка, як поета-письменника братніх народів але не знає або навмисне поминає те, що Шевченко, у свої творчості ніколи не визнав безличну крадіж москалями давньої назви Русь і у всій своїй творчості користувався словами, Московія, москалі, москалики. Тим більше, Шевченко не терпів москалів, присвятив дуже багато своєї творчості лаяти їх, а також нещасного Богдана бо він Україну занапастив Переяславом.
У переліку історичних подій Путіну вигідно пропусти такі історичні події: проголошення незалежності Кубані (з території Московії)1918 року та звернення населення Кубані прилучитися до Української Народної Республіки, Голодомор 1932-33 та жертви українські і не тільки на території УРСР але і по території Московії, де були сконцентровані українці і рівночасно приріст на майже 25% москальського населення, колонізацію українських земель москалями там, де українці повимирали страшним голодом, референдум в Україні у грудні 1991 року, коли навіть змосковщені області і автономна республіка Криму, грубо змосковщена проголосувала за незалежністю, вторгнення москальських військ, зброї, танків і ракет і навіть ядерної зброї у Крим та на Донбас. Професор Київського Університету Володимир Сергійчук на моє запитання про статтю Путіна написав таке:
“Головна помилка Путіна в тому, що він проповідує єдність українців і росіян – цього не може бути апріорі, оскільки вони творилися в різних природно-кліматичних умовах з різним рівнем матеріального виробництва. Олександр Невський не має жодного стосунку до творення Русі, а Новгород ІХ століття – це захоплене варягами західнослов’янське поселення ільм-енських словенів, які до угро-фінів ніякого відношення не мали. Схожу на сучасну мову угро-фінам принесла православна церква і завойовники з Києва, тобто з Русі, які зрусифікували тамтешні племена. Путін, до речі, не згадує “братнє” знищення Батурина 1708 року і Києва в 1918 за українську мову.”
Переконати примітивну людину дуже важко, а злобну неможливим. Тому нехай Путін розказує історію по своєму, а ввесь світ бачить його як вбивця. Якщо москаль це брат українця то це хіба біблійний Каїн. Проблема одначе не у самій альтернативній версії історії, а у тому, що її можуть прочитати непоінформовані або злобні і прийняти або використати цю грубо брехливу інформацію, а непоінформованих або злобних не бракує серед нас. Останнє, чому появилася ця альтернативна історія тепер а не раніше чи пізніше. Путін на 69 році життя. Він мусить усвідомити свою смертність. Люди у Московії природно не живуть так довго а тим більше мужчини. Правда Путін не пиячить але стрес убивця поважний навіть без сумління та дущі як сказав Президент Байден. Путін вбиває людей, жінок і дітей, не тільки в Україні, Московії, Великій Британії а навіть у Сирії хімічною зброєю. Його історична постать наразі це вбивця та ізгоя. Московія тратить москалів бо треба колонізувати Придністров’я, Крим, Донбас. Москальські подружжя не родять багато дітей. Путіну потрібно стати Імператором як Імператриця Катерина ІІ . Амбіція затьмарила мислення що сьогодні імперій немає. Щоби бути імперією Московії потребує Україну як казав професор Збігнєв Бжезінський. Не тільки задля території але задля історії понад 300 років та православної віри. У своїй статті Путін простягає руку братерства до нас і рівночасно ставить претензії до українських земель. Мені здається що простягати руку братерства з словами, стань моїм братом або я тебе вб’ю не є вдалим підходом. В додатку у нас різні матері. 14 липня 2021 року Аскольд С. Лозинський
