17 грудня 2012 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулися громадські слухання «Формуючи порядок денний головування України в ОБСЄ у 2013-му році». Організований захід Інститутом Євроатлантичного співробітництва (ІЄАС) у співпраці зі ЛНУ ім. Івана Франка та за підтримки Національного фонду в підтримку демократії (США). Під час заходу представники громадського сектору, експерти й освітяни обговорили роль і функції головуючої держави в ОБСЄ, досвід попередніх головувань та ініціативи, які мають бути впроваджені в часі головування України.
Також йшлося про очікування щодо українського головування та суспільно важливі пріоритети, які повинен висувати уряд України й інші проблемні питання.
Розпочав засідання народний депутат України, директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Борис Тарасюк, який відзначив, що обговорення громадськістю питання головування України в ОБСЄ є надзвичайно важливим, коли де-факто Україна вже прийняла на себе повноваження і з 1 січня 2013 року повноцінно головуватиме в Організації.
Ректор Університету Іван Вакарчук привітав учасників заходу й побажав усім плідної роботи: «Сподіваюся, що прийняті сьогодні рішення сприятимуть доброму головуванню України в ОБСЄ, а дії України в часі головування позитивно вплинуть на думку про нашу країну у світі».
Обговорення тривало у двох секціях, де учасники засідання розглянули міжнародно-політичний контекст українського головування й діалог держави та громадськості в контексті головування в ОБСЄ-2013.
Науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко розповів про передумови прийняття на себе обов’язків головуючої країни та підготовку, яку провели на офіційному та громадському рівнях. За його словами, державні органи пройшли значний шлях. І зараз Україна фактично готова до головування, проте значна частина громадянського суспільства вважає, що важлива для країни місія є справою всієї громадськості. «Саме тому ми повинні виробити свій порядок денний… Ми маємо модерувати свою роботу таким чином, щоб голос громадськості був почутий найвищими державними органами», – зазначив Олександр Сушко.
«Україна – непроста країна. У нас є проблеми у всіх напрямах міжнародної співпраці, але головування в ОБСЄ – це той майданчик, який потрібно використати для збільшення авторитету країни у світі», – зазначив аналітик, додавши, що громадська платформа повинна діяти впродовж всього 2013 року і в ній повинні брати участь люди, зацікавлені у позитивних результатах головування України.
Про виклики, які чекають на Україну в часі головування та про перспективи, що відкриваються перед нашою державою у світі розповів Борис Тарасюк. За його словами, Україна зіткнеться з серйозними військово-політичними, соціально-економічними та гуманітарними проблемами.
Одним із найважливіших завдань для України як голови ОБСЄ Борис Тарасюк назвав потребу розв’язання так званих «триваючих конфліктів», які зараз є у Молдові, Грузії та Азербайджані. Особливу увагу народний депутат зосередив на потребі врегулювання Придністровського питання, яке, на його думку, Україна може вирішити за умови політичної волі сторін конфлікту. Проблемою, що може виникнути під час намагань розв’язати конфлікт у Молдові, Борис Тарасюк назвав російський чинник: «Ключі від врегулювання цього конфлікту знаходяться у Москві, деструктивна позиція якої не дозволяє швидко розв’язати проблеми».
Окрім цього, за словами директора Інституту Євроатлантичного співробітництва, Україна зіткнеться з питанням продовження роботи над «Договором про звичайні збройні сили в Європі» і його адаптації до нових умов. Що ж до сфери озброєнь, то нашій країні необхідно буде вдосконалити політику щодо нерозповсюдження ядерної зброї у світі.
Однією із найгостріших проблем України в період головування, вважає аналітик, буде питання гуманітарної сфери. Оскільки під час президентства Віктора Януковича стосунки України у світі загострилися саме на ґрунті порушення прав людини, які є засадничим принципом гуманітарної сфери та ЄС в цілому: «Українська дипломатія має пом’якшити негативне ставлення, яке проявляється у світі, щодо України».
Загалом Борис Тарасюк вважає, що результати головування України в ОБСЄ залежатимуть від активності нашої країни та політичної волі країн-членів організації.
Про очікування інших країн від головування України в ОБСЄ розповів Ігор Ринкєвіч, експерт Правозахисного центру «Правова допомога населенню», координатор Громадської ініціативи «Білорусь – у Раду Європи» (Мінськ, Білорусь). За його словами, зараз у Білорусі склалася надзвичайно негативна ситуація як із політичними та громадянськими свободами, так і з відносинами країни з ОБСЄ. «У нас виборів більше не існує. Для тих, хто не знає, то у Білорусі діє «принцип Сталіна»: не важливо, хто і як головує, важливо, хто рахує», – сказав Ринкєвіч.
Громадський діяч попросив українську сторону під час головування звернути увагу на ситуацію, коли думка громадськості фактично не береться до уваги. Так, на його думку, зараз у Білорусі без будь-якого громадського обговорення будується атомна електростанція. Також серед основних проблем Білорусі, розв’язанню яких могла б посприяти Україна, є відновлення смертної кари в країні, відсутність свободи слова та зникнення людей, опозиційних режимові Лукашенка.
У другій секції експерти обговорили питання діалогу держави та громадськості в контексті головування України в ОБСЄ. У доповідях наукового директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, провідного наукового співробітника Одеського регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Ганни Шелест та інших аналітиків йшлося про суспільно важливі пріоритети, які має висунути уряд України, та про державний і громадський виміри ОБСЄ. Окрім цього, учасники заходу торкнулися питань перспектив і можливостей громадянського суспільства у часі головування України в ОБСЄ.
Зазначимо, що 2013 рік відкриває нові можливості для нашої держави з початком головування України в ОБСЄ, на яке українська зовнішня політика покладає великі надії не лише в контексті проведення заходів трансформації нової архітектури європейської безпеки, а й підвищення ролі України у сучасних європейських інтеграційних процесах.
