Цього року, 19 січня, минуло 100 років з дня народження активного діяча ОУН, прем’єра Українського Державного Правління, очільника Антибольшевицького блоку народів (АБН), Голови Проводу ОУН(б), славної пам’яті Ярослава Стецька.
Неодноразово бував він у Нью-Йорку; багато теперішніх мешканців “столиці світу” у свій час співпрацювали з ним у Німеччині; про нього тут знають не лише з книжок — він залишив яскравий слід в душі кожного, з ким спілкувався, зустрічався, кому справа створення Української самостійної соборної держави не була порожнім звуком. Його авторитет серед українців міста був дуже високим, і тому відзначення в Нью-Йорку його 100-ліття, що відбулося в суботу, 11 лютого в залі будинку Організацій Державницького Фронту, було вшануванням пам’яті не якоїсь там абстрактної людини, а радше, як одного з нас.
Святковий захід відкрив Степан Качурак — голова Конференції Українських Державницьких Організацій м. Нью-Йорк — надбудови, яка об’єднує 2-ий відділ ООЧСУ, відділ ОЖ ОЧСУ ім. Уляни Целевич-Стецюк (голова Наталка Качурак) та осередок СУМ ім. ген.-хор. Тараса Чупринки (голова Денис Длябога).
С.Качурак привітав присутніх, зокрема шановних гостей з Австралії, України, Канади та з різних теренів США. Серед присутніх у залі були перший заступник Голови Проводу ОУН (б) Анатолій Семенюк, голова СКУДО Аскольд Лозинський, голова Об’єднання Жінок ОЧСУ Христя Верещак, голова Ліґи Українців Канади, головний редактор газети “Гомін України” Олег Романишин, голова ОЖ ЛУК Христина Будяк, голова Кредитної Спілки “Будучність”, скарбник СКУДО Оксана Процюк-Чиж, заступник Голови Іллінойського відділу УККА Павло Бандрівський, голова Відділу ООЧСУ в Йонкерсі (Н.Й.) Михайло Зварич, голова Відділу ООЧСУ в Асторії (Н.Й.) Мирон Вітюк та інші.
Захід розпочався відспіванням гимну ОУН та молитвою “Боже, Великий Єдиний”. Перший заступник Голови ООЧСУ Юрій Симчик урочисто зачитав Акт відновлення Української Держави — той самий, що свого часу, 30 червня 1941 року, пролунав з вуст Ярослава Стецька з балкону львівської “Просвіти” та прозвучав в етері Львівської радіостанції.
Після вступних зауважень голови КУДО м. Нью Йорк ведення відзначенням перебрав голова Конференції Українських Державницьких організацій США Богдан Гаргай. Він привітав гостя з Австралії, голову Проводу ОУН(б) Стефана Романіва і запросив його до святкового слова.
Перед тим, як перейти до основної теми вечора — відзначення 100-ліття сл. п. Ярослава Стецька, С.Романів коротко розповів про сучасну працю ОУН(б) на терені України. Привітавши присутніх в імені Проводу Українських Націоналістів, С.Романів розповів про те, що зараз активом ОУН(б) в Україні здійснюється декілька проєктів: успішно ведеться робота Української інформативної служби, здійснюються поїздки на схід України, систематичо виходять з друку все нові видання, популяризується патріотична програма молоді “Джура”.
Серед викликів сьогодення голова Проводу назвав майбутні парламентські вибори. Відповідно, створено комітети, котрі стараються працювати з українськими політиками, зокрема, з метою пошуку лідера об’єднаної опозиції. Входження до майбутнього складу Верховної Ради якомога більшого числа патріотично налаштованих політиків С.Романів назвав найважливішим текучим завданням.
Голова Проводу розповів, що започатковані у вересні минулого року систематичні інформативно-просвітницькі поїздки на схід України є дуже цікавими, надзвичайно корисними, і вони продовжуються по теперішній час.
“Ми відвідали низку областей — Луганську, Донецьку, Запорізьку, Харківську, міста Дніпропетровськ, Кривий Ріг, і там всюди є патріотична громада , — вказав С.Романів. — В кожному місці, де б ми не були, — чи це під час розмов з шахтарями Донецької области, чи з членами профспілок у Луганську, чи з батьками, які обстоювали питання існування українських шкіл на сході України, чи де б це не було — в Харкові, в Києві, у Львові чи в Чернігові, тема, яка постійно озвучується — це питання утвердження і побудови Української держави. Ми хочемо українську державу. Це нас об’єднує”.
У зв’язку з проведенням поїздок на південно-східний терен України, Голова Проводу ОУН (б) звернувся до присутнього керівництва ООЧСУ, ОЖ ОЧСУ та представників СУМу підтримати ці заходи. Наприклад, щоб кожен осередок згаданих організацій провів прибуткову акцію, за рахунок якої можна було б зафундувати одну таку поїздку на схід — залишивши при цьому за спонсором право вибору відповідного міста чи області.
Він також повідомив, що в Україні нещодавно було видано кілька інформативних буклетів про працю ОУН, про бачення Організацією української держави, про історію УПА — з нагоди її 70-ліття. Декілька з цих буклетів С.Романів передав для поширення.
Говорячи про постать Ярослава Стецька, Стефан Романів у першу чергу підкреслив його відданість і віру в Українську державу, за що він був готовий віддати все. “Я. Стецько не тільки працював і старався, карався за свої погляди та діяльність, він давав дороговкази, розумів надзвичайну важливість ідеології”, — підкреслив виступаючий.
С.Романів звернувся до залу з проханням піднести руку тим, хто особисто знав чи зустрічався з Ярославом Стецьком. Виявилось, що приблизно третина присутніх або особисто знала ювіляра, або з ним хоч раз зустрічалась.
Далі виступаючий вказав, що Я.Стецько був людиною, яка постійно працювала над собою, тому у різні історичні епохи зумів стати і залишатися лідером. Так, у 30-их роках ця людина була ідеологічним референтом Крайового проводу ОУН, у 1941-му — прем’єр-міністром Українського державного правління, у другій половині 20-го століття — провідником ОУН та керівником Антибольшевицького блоку народів.
Використовуючи цікаву презентацію, підготовлену в Києві, яка проєктувалась в залі на екран, С.Романів коротко розповів про найбільш важливі віхи життя сл.п. Ярослава Стецька.
Говорячи про ювіляра не тільки як про патріота, а як людину, що готова всеціло себе віддати за українську державу, виступаючий підкреслив, що сл.п. Ярослав “зумів зрозуміти свою роль у ширшому маштабі, тобто не тільки серед українців. Він розумів, що, щоб знищити [російський] імперіалізм, треба шукати ширше коло однодумців, створювати міжнародну структури”.
С.Романів підкреслив, що Ярослава Стецька дуже шанували представники різних національностей, бо він був провідником, який показав, що спільно, через міжнародні структури, як от АБН, можна досягти реальних результатів — як для кожної поневоленої нації, так, зокрема, і для нас, українців. Тому досвід і приклад Ярослава Стецька “є для нас дуже цінним, коли йдеться про нашу сучасну зовнішню працю”.
“Як провідник ОУН, — продовжив виступаючий, — Ярослав Стецько мав візію майбутньої України. Цього нам потрібно в нього вчитися. Він жив у часах, коли не було незалежної України, не було амбасадорів вільної України, він прикладав максимальних зусиль, щоб озвучувати, розповідати про ситуацію, яка існувала в Україні, поширювати це знання в усьому світі. Він постійно про ті речі говорив — причому не тільки в українських колах, але й поза ними. Тому зовнішня ділянка його діяльности є для нас дуже важливою і повчальною”.
“Тому на Конференції СКУДО в Мюнхені, яка відбудеться через два місяці (з 31 березня по 1 квітня — ред.) нам буде корисно згадати, що писав Ярослав Стецько, подумати, що б він нам радив, що б робив у теперішній ситуації. Для нас це було б добрим дороговказом. Можливо, сьогодні не стоїть питання відновлення АБН-у, але ті питання і проблеми, які стоять перед народами, що борються з імперіалізмом, які потребують підтримки, є надалі актуальнимим”, — наголосив Голова Проводу ОУН (б).
С.Романів, нагадавши про силу і міць ідей Ярослава Стецька на ідеологічному відтинку, звернувся до присутніх сумівців: “Зараз кожен з нас може те саме робити, що Стецько робив серед своїх ровесників”.
Голова Проводу також повідомив, що 2-3 березня в Україні, в Івано-Франківську, відбудеться поважна наукова конференція на тему українського націоналізму — “Український націоналізм і революція”, на якій будуть обговорені минуле і сучасне ОУН, її стан на 2012-ий рік. “Вже зголосилося 16 науковців, які, крім загальної публіки, братимуть у ній участь. Це рекордна за останні роки кількість вчених на подібних заходах. Матеріали цієї конференції ми будемо всесторонньо поширювати. Тому питання ідеології, в тому числі спадок Ярослава Стецька, ми постійно мусимо собі пригадувати”, — сказав С.Романів та закликав присутніх, якщо хтось би в цей час перебував в Україні, прийняти в ній участь.
Дане повідомлення в багатьох присутніх викликало зацікавлення, дехто навіть залишився після завершення відзначення на декілька годин, щоб довідатися про нього якомога більше.
Стефан Романів не оминув ще одну важливу особливість діяльности Ярослава Стецька — його прихильність до молоді, намагання передати їй свої знання та погляди. Довкола лідера АБН завжди було багато молодих людей. Будучи великим приятелем молоді, багато своїх праць він присвятив її вихованню, ідеологічному становленню, інформуванню. С.Романів закликав присутню сумівську молодь багато читати і дізнаватися про Я.Стецька. Він, зокрема, нагадав про таке видання, як англомовний журнал “ABN correspondents”, в якому Стецько постійно порушував українську справу та поширював відповідні інформації як серед української молоді, так і молоді інших народів.
На завершення свого виступу голова Проводу ОУН закликав присутніх, щоб кожен з нас протягом цього року — року 100-ліття Ярослава Стецька — побільше читали його праці, більше його пізнавали, оскільки це була особа, діяльність якої є актуальною по сьогодні.
Подякувавши виступаючому за інформативний виступ, ведучий Богдан Гаргай повідомив про одну цікаву подію, яка в останніх кількох місяцях відбулася на нашому терені. Він нагадав присутнім, що колись в США існувала молодеча студентська організація Товариство української студіюючої молоді (ТУСМ) ім. Миколи Міхновського. І ось тепер, з ініціятиви ряду молодих подруг і друзів, діяльність ТУСМ на терені Америки відновилась, і з цього приводу ведучий запросив до слова голову ТУСМ друга Миколу Глушка.
Привітавши присутніх, М.Глушко представив присутніх в залі інших членів управи ТУСМ: секретаря Дмитра Ленчука та скарбника Юстина Пиза.
“Мета нашого товариства — не тільки підтримувати права студентської молоді в Україні, але також через державні суспільні організації захищати самостійну соборну українську державу”, — зазначив голова ТУСМ.
Крім того, М.Глушко наголосив на винятковій важливості єднання українського суспільства: “Микола Міхновський одного разу казав, що без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу. Ми, як українська громада, є сила. Якщо ми не можемо разом співпрацювати, тоді ніколи не здобудемо право на самостійну соборну українську державу. Я закликаю вас усіх, щоб співпрацювати з усіма в українській державі, щоб ми могли разом побудувати наше право”.
Голова КУДО в США Богдан Гаргай від усього націоналістичного об’єднання громади Америки побажав відновленій ТУСМ успіхів та запевнив про тісну співпрацю і дружбу.
Опісля ведучий закликав присутніх відзначити одну небуденну подію, яка трапилася декілька днів тому, а саме: 8 лютого голові СКУДО другові Аскольду Лозинському виповнилося 60 років. Присутні, вставши, привітали ювіляра щирим “Многая літа!”.
Перед початком мистецької частини з коротким словом про важливість ідеологічної роботи з молоддю виступила заступниця голови відділу ОЖ ОЧСУ в Нью-Йорку ім. Уляни Целевич-Стецюк Люба Витвицька. Вона, зокрема, закликала присутніх, які особисто знали Ярослава Стецька, прийти до осередків СУМу і поділитись своїми цінними спогадами. “Учімо наших дітей вдома, в школі любити, шанувати, захищати, працювати задля зростання України, для величі і слави її. Бог зробив нас господарями нашої прекрасної неньки України, то сповняймо його волю,” — закликала Л. Витвицька. Відрецитований нею вірш Миколи Плотникова “До згоди, браття, і єднання”, написаний ще в 1990-му, напередодні незалежности України, виявився напрочуд актуальним твором.
Мистецька частина програми, яка була здійснена осередком СУМ в Нью-Йорку ім. ген.-хор. Тараса Чупринки, була ретельно підготовленою.
Повстанську пісню “Вже вечір вечоріє…” (“Ах лента за лентою”), яку із захопленням виконували молоді сумівці при гітарному супроводі Степана Качурака, підхопили всі присутні, а на “Ой, у лузі червона калина” весь зал встав.
Тим часом під звуки пісні “Україно, Україно” зі свічками в руках юні сумівці ввійшли в притемнений зал. Промовляючи з різних місць, що створило враження близької присутности духа Ярослава Стецька, кожен з них по черзі розповідали про основні віхи біографії ювіляра, а згодом, то поокремо, то у виконанні невеличких груп, пролунали тематичні композиції, вірші, пісні. Особливо милим був виступ дошкільнят. Хочеться відзначити виступ сумівців Севастяна Повзанюка, Лукіяна Лавра, Олекси Лавра, Максима Когена, Лесі Садат, Марусі Плісак, Ксені Качурак, Томаса Садата, Михася Поповича, Максима Лозинського, Христі Мельник, Дані Курилик, Світлани Микулинської. Загалом, даний монтаж став справжньою прикрасою вечора.
На завершення свята С.Качурак подякував присутнім, які прибули з географічно дуже віддалених місць, подякував членкиням місцевого відділу ОЖ ОЧСУ за “матеріальну” частину програми — смачні канапки, солодке, каву, подякував осередкові СУМ ім. ген.-хор. Тараса Чупринки за їхній чудовий виступ та програму, підготовлену виховницею осередку Данею Наугольник-Лавро і булавною Надею Длябогою, і запросив заспівати “Не пора, не пора”…
джерело: Національна Трибуна, Нью Йорк
