Іркутська міська громадська організація Український культурний центр «Дніпро»
Голова – Вітт Наталія Євгенівна
У 1992 р. був зареєстрований Іркутський національний центр українців «Клекіт», головою якого став працівник Музичного театру ім. Загурського Микола Срібняк.
У 1996 р. Микола Срібняк виїхав в Україну, де був призначений на посаду архієрея Сумського і Охтирського Української Православної церкви Київського Патріархату, головою Центру став заслужений артист Росії, головний диригент Музичного театру Микола Сильвестров.
У 2000 р. «Клекіт» був перейменований в «Дніпро», головою став Георгій Шаховцов, а з 2001 р. «Дніпро» очолив заслужений артист Росії Єрофій Васильєв,
З 2012 р. Центр «Дніпро» очолює Наталя Вітт.
Серед українських організацій іркутський «Дніпро» має тезок в Тольятті, Нальчику, на Ставропіллі. Всі «Дніпро» очолюють наші славні українки, в Тольятті – Тетяна Андреєва, в Нальчику – Світлана Харенко.
Для Шевченківського флешмобу іркутські дніпровці надіслали невмирущий «Реве та стогне Дніпр широкий»
Слід відзначити значний внесок активістів «Дніпра» в розвиток україністики. У 2017 році Андрій Зав’ялов уклав і видав монографію “Социальная адаптация украинских иммигрантов” про іммігрантів з України в різних куточках світку. Було проведено комплексне дослідження з адаптації українців в Канаді, Латвії, Іркутській області.
Своєрідним «серцем» української культури Прибайкалля по праву вважається село Батама, засноване наприкінці XIX ст. переселенцями з України.
З плином часу мінялись люди, змінювалось їх життя, але незмінною залишається українська пісня, привезена з далекої Батьківщини. У теплі літні вечори українські пісні спалахували то на одному, то на іншому кінці великого села. У 1972 році найбільш обдаровані і голосисті дівчата об’єдналися в народну капелу. Так народився український хор «Калина». У 1988 році хору української пісні «Калина» присвоєно звання «народний» самодіяльний колектив. Від капели 1972 року до народного хору «Калина» в 2017 року – хор живе і радує людей, даруючи всю красу народної пісні.
До скарбниці української культури по праву слід віднести народний фольклорний ансамбль «Берегиня».
Батаманці завжди пам’ятали, що їхні предки – українці. Ось уже в четвертому поколінні співають українські пісні. Вдалося зберегти не тільки сам розспів, а й багато текстів українських протяжних, хороводних, обрядових, танцювальних, жартівливих пісень, які дісталися їм у спадок від батьків.
Супутниками народних колективів є дитячі колективи: дитячий фольклорний ансамбль «Зіронька» створений в 1988 році, дівочий гурт «Мрія», створений в 2014 році.
Народні свята та обряди відзначаються яскраво, весело з хороводами та піснями, іграми та постановами: «Веснянки» – свято приходу весни, «Свято Водохреща», «Щедрівки», «Колядки» і «Петрівка», “Івана Купала”; «Обжинки» – свято врожаю, «Українські Вечорниці». Збереглися традиції проведення весільних обрядів.
В Будинку культури працює відділ декоративно-прикладної творчості, де діти вчаться народним ремеслам: різьблення по дереву, столярні роботи по дереву, випалювання, бісероплетіння, в’язання гачком, в’язання на спицях, плетіння на коклюшки.
У 1910 році село налічувало 146 дворів українського типу. Сьогодні з тих дворів залишилось 18 будинків (хат), які на сьогоднішній день представляють етнографічну цінність.
І для того щоб зберегти перші будинки, зберегти культуру і побут предків, працівники сільського Будинку культури вирішили створити етнографічний музей-садибу «Українське село».
Для того щоб це все втілити в життя необхідні кошти. Батаманці звертаються до всіх небайдужих людей, які можуть зробити внесок в будівництво або допомогти знайти інвесторів.
Що зроблено:
1.Одержано невеликий грант в розмірі 150 000 руб;
2. Оформлена земельна ділянка під етномузей;
3. Поставлено паркан навколо обгородження ділянки.
Грошові кошти можна перевести на рахунок 4081 7810 2183 5964 2561
Ініціативна група зі створення етнографічного музею-садиби «Українське село», т. +79246337748, e-mail: mvit1987@yandeх.ru, Віталій Моцкайтіс.
P. S. Інформація про “Українське село” одержана у 2017 р. Гадаємо, що вона і сьогодні актуальна.
