“Вигнані з Раю”: У Києві відзначили 75-річчя початку депортації українців з етнічних земель

Vg4Ce1568113685GfiyB

8-9 вересня в Україні вперше на державному рівні відзначили 75-річчя початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

Саме 9 вересня 1944 року в Любліні комуністичні уряди УРСР та Польщі уклали угоду про «евакуацію населення», яка передбачала повне звільнення територій, які відходили до Польщі, від українців шляхом переселення їх до УРСР, а етнічних поляків та євреїв – з України до Польщі. Як наслідок – протягом 1944-1951 років близько 700 тисяч українців втратили свої домівки та право повернутися на Батьківщину.

ZUI15681120518yEВолодимир В’ятрович відкрив дискусію істориків про причини та наслідки депортації

«Це була випробувана тактика радянської системи вирішення «національних проблем» – вигнання цілих народів з їхніх земель. У березні того ж 1944 року була організована депортація чеченців та інгушів, у травні – кримських татар. І українці стали черговою жертвою тоталітарного режиму. Про це треба пам’ятати. І цей злочин має бути спільно засудженим і в Україні, і в Польщі, як один із злочинів комунізму. Бо і українці, і поляки стали жертвами депортації. Це те, що має сьогодні об’єднати українців і поляків і дозволити разом будувати майбутнє», – зазначив з цього приводу  Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Цій даті був присвячений круглий стіл: «Вигнані з Батьківщини: відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель», який відбувся 9 вересня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Участь у заході взяли провідні історики, які займаються дослідженням цієї теми, представники громадських організацій, інші зацікавлені особи. В ході круглого столу було оприлюднено багато історичних фактів та свідчень, які стосувалися депортації.

p1z1568112236NJeУчасники круглого столу

«Рішення про виселення українців до УРСР, а поляків – до Польщі приймалося ще раніше. Цю ідею Сталін озвучував ще в 1943 році на зустрічі трьох лідерів у Тегерані. Але цікавий факт, що угода в Любліні укладалася від імені УРСР та Польського Комітету Національного Визволення, хоча формально вони не були суб’єктами міжнародної політики. Комітет Національного Визволення оголосив себе тимчасовим урядом Польщі лише в грудні 1944 року, а СРСР визнав його як уряд 5 січня 1945-го. Але Сталін свідомо пішов на такий крок, щоб бути в ролі миротворця. Приймаючи рішення про депортацію українців з їхніх етнічних земель, Сталін вирішував свої геополітичні питання. Він легко міг провести кордон на власний розсуд. Він міг провести цю лінію західніше, і тоді не лише Львів, але й Краків та Перемишль були б українськими. Але він хотів тримати на гачку і польських комуністів, і українських. Але таке рішення обернулося трагедією для сотень тисяч українців», – розповів декан історичного факультету КНУ, доктор історичних наук Іван Патриляк.

Цього ж дня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відкрилася виставка «ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини», яка відкрилася на третьому поверсі університету. 18 банерних стендів у фотографіях, документах, картах та діаграмах розповідають історію найзахідніших частин українського світу, які умовно називають Закерзонням, а також передумови, хід та наслідки, депортацій, історії людей.

HQw1568112613gIoВолодимир Тиліщак відкриває виставку “Вигнання”

Виставка стала спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Інститутів народознавства та українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України, Інституту історії церкви Українського католицького університету, Історико-краєзнавчого музею м. Винники та Світової федерації українських лемківських організацій.

Того ж дня на Алеї Героїв Небесної Сотні, біля Пам’ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні, відбулися панахида та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам’яті українців – жертв примусового виселення. Біля хреста зібралися сотні людей, які особисто пережили депортацію або чули про це від своїх батьків чи дідів. І не лише кияни: на захід прибули делегації товариств депортованих із Львівщини, Рівненщини, Волині, Івано-Франківщини, Тернопільщини, члени київських товариств “Холмщина” і “Лемківщина”.

XoN15681134852YsБіля пам’ятного хреста зібралося кілька сотень людей

Увечері в київському Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася Пам’ятна академія, приурочена до 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини за участю представників влади, численних організацій, культурних товариств та інших об’єднань депортованих. Зібрання благословили священики Української греко-католицької церкви та Православної церкви України. Пам’ять жертв депортації вшанували хвилиною мовчання. Під час заходу прозвучало багато щемких спогадів свідків тієї трагедії.

ED01568112799jgGНародний депутат Софія Федина – теж із родини переселенців

«Виселяючи нас, організатори депортації, очевидно, розраховували, що ми не виживемо, що ми зникнемо, як етнос, як народ. Але ми вижили. Наша трагедія зробила нас сильними. Наша трагедія зробила нас єдиними. І я дуже хочу, щоб наше історичне минуле стало сильною основою для нашого переможного майбутнього», – закликала Президії Світової федерації українських лемківських об’єднань, народний депутат України Софія Федина.

Голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослава Галик зачитала вітальне слово від Світового конгресу українців, а також вручила Почесні грамоти та пам’ятні медалі історикам Володимиру В’ятровичу, Івану Патриляку та Володимиру Сергійчуку.

JTB15681128299DcВолодимир В’ятрович – із нагородою

Вона ж заявила, що організації депортованих звертатимуться до Верховної Ради України з вимогою прийняти закон про визнання депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини і надання статусу депортованих усім, хто постраждав від цього злочину.

«Ми від імені сотень тисяч людей, які втратили свою батьківщину, вимагаємо нині визнання правди. Правди заради тих, чиї могили не в рідній землі. Правди заради їхніх мільйонів нащадків, які нині в усьому світі живуть з тавром переселенців. Це тавро болить і пече. Зарази майбутніх поколінь, щоб ніхто ніколи і нікому не завдавав болю знищення душі малої батьківщини», – підкреслила Ярослава Галик.

ima156811362028MСпецпогашення маркованого конверта

У фойє театру відбулася церемонія спецпогашення художнього маркованого конверта, який «Укрпошта» випустила на вшанування 75-х роковин початку депортації українців з етнічних земель.

«Ці конверти мають марку для пересилання листів територією України. Наклад конверта – 390 тисяч примірників», – повідомила начальник Управління філателістичної продукції «Укрпошти» Наталя Мухіна.

fpG1568112876bQRСцена з вистави “Вигнані з Раю”

Завершила Пам’ятну академію драма-концерт лемківської пісні «Вигнані з Раю» Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. «Ці пісні щось більше, аніж прекрасні мелодії та проникливі слова – це звуки втраченого раю, землі «обітованої», що стала легендою і мрією… Ці пісні – духовна «планета» народу, і ступивши на неї, ви пізнаєте його, пізнаєте себе… », – зазначила автор ідеї і головна виконавиця, заслужена артистка України Галина Баранкевич. Режисер вистави – народний артист України Ростислав Держипільський.

Отримано з поштової розсилки X-Original-Sender: uinp.ua@gmail.com; Received: from mail125.suw111.mcdlv.net [198.2.185.125]; Tue, 10 Sep 2019 08:26:12 -0400

Опубліковано Новини.