У Києві відкрили виставку про трагедію у білоруських Куропатах

IMG_7713

Сотні тисяч мирних людей були розстріляні у лісовому урочищі Куропати в 30-ті роки минулого століття, що неподалік від Мінська (Білорусь). Про цей злочин громадськість дізналась лише в 1988 році, коли археолог Зенон Позняк та інженер Євген Шмигальов оприлюднили статтю «Куропати — дорога смерті», в якій містилися факти та спогади свідків про масовий розстріл енкаведистами.  

18 травня в столиці відкрилась документально-мистецька виставка «Правда про Куропати. Факти, документи, свідчення» про страшну національну трагедію. Вона складається із 17 банерів, в яких розповідається про вшанування жертв політичних репресій, територію лісу, виконавців злочину, експертизи на території Куропат та багато іншого.

IMG_7684

Нам важливо розповідати про глобальність злочинів комуністичного, тоталітарного режимів. Не обмежуватися тільки тими, про які ми знаємо на території України. Ми розуміємо, що світ потребує засудження злочинів комунізму. Це засудження можливе тільки як результат співпраці, об’єднаних зусиль представників всіх тих народів, які постраждали через дії комуністичного тоталітарного режиму. Сьогодні ми говоримо про Куропати. Це маловідоме місце, але дуже показове. Воно розповідає про злочинні методи та дії комуністичного тоталітарного режимів на території Білорусі”, – відмітив історик, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

IMG_7703

Злочин в Куропатах свідчить, що каральні операції в Білорусії проводилися проти мирного населення. Прикметно, що режим, який знищував кращих з кращих в націях не зміг проіснувати довго.

IMG_7696

Ця виставка про те, як тоталітарний режим знищував найкращих людей Білорусі. І при тому держава казала, що вона знищує ворога. А це були не вороги – а ґрунт нації, на якому народ стояв та ріс. І коли цих людей знищили – державі не було на чому стояти. І вона звалилась, і не вороги, а сама держава себе загубила”,прокоментував співавтор виставки, журналіст Марат Горевой.

IMG_7717

Автори виставки зазначають, що пошук інформації про людей, які постраждали від комуністичного тоталітарного режимів не є загальнодоступною, адже існують перепони з відкритістю і доступністю в архівах. Попри зусилля громадських діячів, інформація про події в Куропатах для більшості жителів Білорусії недоступна.

В Білорусії інформація про людей часів сталінських репресій, совєтів не є доступною. Фактично більшість архівної інформації було закрито, архіви КДБ були закриті. Пошуки того, що відбулося в ті часи – тяжка і не вдячна справа. На жаль, поки що в нашій країні правда не доходить до людей”, – зазначив культуролог, громадський діяч, співавтор виставки Вацлав Арешка.

Виставка вперше експонується за межами Білорусі. Автори сподіваються, що вже найближчий час вона розширить горизонти буде представлена в Чехії, Польщі, Америці та Німеччині.

Куропати – місце масштабних поховань в 30-40 роки. Зараз ми проводимо активну роботу з громадськістю – показуємо виставку про трагічні події, що сталися в цій місцевості. Сьогодні ми відкриваємо її вперше за межами Білорусії. Таким чином ми хочемо привернути увагу людей до цієї теми, щоб місце де заховані тисячі невинних жертв було врешті визнано місцем пам’яті”, – додав митець, громадській діяч, співавтор виставки Генадь Дроздов.

Ознайомитися з виставкою можна буде протягом наступних 10 днів.

Нагадаємо, що в Україні вшановують пам’ять жертв Політичних репресій.

Довідково.

Тільки через п’ять років після відкриття Куропат держава під тиском громадськості надала їм статус історично-культурної пам’ятки міжнародного значення. І тільки через 16 років затвердила межі зон охорони. Однак ці межі неухильно скорочуються через ставлення влади до пам’ятки.

Куропати взагалі не згадуються у шкільних підручниках історії Білорусі, хоча це національна трагедія. В урочищі зафіксовано десятки випадків вандалізму, однак правоохоронні органи жодного разу не затримали злочинців. А коли в 2008 році це здійснили громадські активісти, злочинці залишилися непокараними. В 1989 році білоруський уряд прийняв постанову про зведення в Куропатах пам’ятника, але постанова не виконана і до сьогодні.

Люди самі вшановували в Куропатах пам’ять жертв НКВД, в тому числі своїх дідів і батьків, місце поховання яких невідоме. Білоруська громада не раз зупиняла намагання забудовників та влади знищити пам’ять про трагедію та домоглася включення в охоронну зону Куропат «Дороги смерті», якою в 1930-і роки людей везли в «чорних воронках» на розстріл.

В урочищі стоять сотні хрестів, поставлених людьми з усієї Білорусі. Меморіальний камінь в Куропатах поставили білоруські євреї, є хрест пам’яті від поляків, стоїть пам’ятник від американського народу — меморіальна лава, яку передав президент США Білл Клінтон.

Організатори виставки:

Громадянська ініціатива «Експерти в оборону Куропат»

Український інститут національної пам’яті

Прес-служба Українського інституту національної пам’яті

 

Опубліковано Новини.