8 травня — у День пам’яті та примирення, 9 травня — у День перемоги над нацизмом національні заходи пройдуть під гаслом “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Пам’ятні урочистості цьогоріч особливо присвятять висвітленню історії жінок, адже війна не робить винятків.
“Правду про жіночі долі під час Другої світової або замовчували, або спотворювали. Пропаганда розглядала жінку на війні лише з позицій уславлення бойового і трудового подвигу, засудження зради, оплакування жертви. Тим часом тисячі жіночих історій війни залишилися поза науковим, мистецьким, громадським контекстом”, — пояснюють в Інституті національної пам’яті.
Як відомо, Друга світова війна (1939–1945) – найбільший збройний конфлікт на планеті. У ній уперше і востаннє було застосовано ядерну зброю, здійснено найтяжчі військові злочини та злочини проти людяності. Унаслідок бойових дій, репресій проти військовополонених і цивільного населення, голоду, хвороб та виснаження загинуло від 70 до 80 млн. осіб, дві третини з яких – цивільні. Втрати України оцінюються у 8-10 млн.
Саме 8 травня, в день капітуляції нацистської Німеччини, і в Україні за усталеною європейською традицією почали відзначати День пам’яті і примирення. Тож головні офіційні заходи пройдуть саме цього дня, тим паче, що цьогоріч на 8 травня припадає Провідна неділя, яка в Україні є днем традиційного вшанування померлих.
“Концепція заходів до Дня пам’яті та примирення (8 травня) і Дня перемоги над нацизмом (9 травня) базується на принципі «не святкуємо, а вшановуємо», — каже голова інституту Володимир В’ятрович. — Особливий наголос варто робити на історії людей у роки воєнного лихоліття 1939—1945-го, на переосмисленні українських акцентів Другої світової і деконструкції радянських історичних міфів. Цього року увагу буде приділено жіночим історіям Другої світової”.
Для цього Інститут розробив інформаційно-просвітницький проект «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової». Історики Українського інституту національної пам’яті підготували відповідні інформаційні матеріали. Запрошуємо вільно використовувати їх у ваших публікаціях.
У них подано розповіді про те, які різні були воєнні долі жінок: дружина, мати, медсестра-рятівниця, воїн, підпільниця, військовополонена, остарбайтер, свідок Голокосту, хранителька пам’яті.
“На фронті жінки оволоділи всіма воєнними спеціальностями: в авіації і на флоті, в піхоті й кавалерії, розвідці, зв’язку, медицині. Навіть виникла мовна проблема, адже слова танкіст, піхотинець, автоматник та інші подібні доти не мали жіночого роду. Слід згадати також, що крім турботи про старих і малих на окупованих територіях, на жіночі плечі ліг тягар підпільної боротьби. Масово жінок використовували для праці в тилу на військових підприємствах, сільськогосподарських роботах, будівництві протитанкових ровів, окопів, бліндажів. Тисячі їх примусово вивезено до Німеччини для виснажливих робіт”, — розповідає дослідниця Вікторія Яременко.
Для офіційний заходів використовується гасло «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо» та символ «Мак пам’яті».
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни Україна використовує з 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України, автором графічного втілення символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни — 1939-1945 та гасло «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Тож просимо доповнити свій одяг 3–9 травня маком пам’яті. Зображення цього символу в різних графічних форматах та інші матеріали можна завантажити тут.
Окремо наголошуємо на важливості дотримання норм Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та неприпустимості використання комуністичної символіки під виглядом «прапора Перемоги», а також т. зв. «георгіївських стрічок».
Для зручності журналістів УІНП також надає перелік вітчизняних науковців, які спеціалізуються на тематиці жіночих історій Другої світової:
Володимир В’ятрович, к.і.н., голова Українського інституту національної пам’яті;
Ярослав Файзулін, к.і.н., начальник управління Українського інституту національної пам’яті;
Вікторія Яременко, к.і.н., співробітниця Українського інституту національної пам’яті;
Марта Гавришко, к.і.н., наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху;
Оксана Кісь, к.і.н., старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України;
Катерина Кобченко, к.і.н., старша наукова співробітниця Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка;
Тетяна Пастушенко, к.і.н., старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України;
Людмила Рибченко, к.і.н., завідувачка відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Олеся Ісаюк, PhD, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею “Тюрма на Лонцького”.
Володимир Бірчак, заступник директора Архіву СБУ.
Максим Майоров, співробітник Українського інституту національної пам’яті.
Контакти істориків для коментарів, консультацій та запрошення на ефіри можна отримати в Українському інституті національної пам’яті.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
