Газета «Rzeczpospolita» минулої середи, 15 березня, присвятила досить прискіпливу увагу тематиці працевлаштування українців у Польщі. У більшості з матеріалів мова йде про реєстр працівників-іноземців, який запрацює в Польщі від 1 січня 2018 року.
Польський уряд хоче контролювати економічних емігрантів і змінює законодавство. Польський Кабмін 14 березня прийняв відповідний проект. Після запропонованих змін, управління праці по всій країні можуть мати змогу відмовляти фірмам право на запрошення іноземця до роботи в Польщу. Якщо ж подання підприємств матиме позитивний результат, то фірми тоді мусять повідомити державні органи, що, наприклад, українець приїхав на місце і працевлаштований. Варто зазначити, що раніше заявки від підприємців були безплатні, тепер таке подання буде коштувати 30 злотих.
Журналіст Матуеш Жемек у своєму матеріалі пише, що менше українців завдяки новій системі буде працювати нелегально. Досі іноземці в Польщі перебувають поза будь-яким контролем. Державі складно було з’ясувати, чи українці насправді працювали у фірмах, які запросили їх на роботу — беручи до уваги те, що минулий рік був рекордний за кількістю заявок від підприємців на спрощене працевлаштування робітників зі Сходу. Таких подань було близько 1,3 млн. Але, за інформацією Управління соціального страхування, тільки 300 тис. з цієї кількості були застраховані. Виходить, що більшість або працювала нелегально, або ж на умовах підряду. В управлінні вже готують нову систему, за допомогою якої буде здійснюватися обмін інформації між фондом страхування та прикордонною службою або ж інспекцією з питань праці. Ґжеґож Токарський, експерт з працевлаштування у Польщі, вважає, що треба законодавчо врегулювати принципи залучення працівників з України до країни над Віслою. На його думку, Варшава мусить дбати про українців, адже вони затребувані й в інших країнах ЄС.
«Так може статися, якщо німецькі працедавці запропонують українцям вищі ставки, то вони не будуть хотіти працювати в Польщі. Уже зараз теперішній німецький уряд пропонує їм безплатне навчання, тому це вже питання часу, коли вони почнуть залучати до праці людей зі Сходу», — каже Токарський.
Юристка Аґнєшка Калва розповідає, що Польща повинна впровадити зміни до законодавства в справах працевлаштування іноземців згідно з директивою Європарламенту і Європейської Ради. До сьогодні в Польщі для громадян України, Росії, Білорусі, Молдови, Грузії чи Вірменії діє спрощена процедура працевлаштування. Вони можуть отримувати роботу на підставі вищезгаданих заявок від підприємців на 6 місяців протягом року. Фірми, які працевлаштовують таких громадян, не мусять отримувати для робітників дозвіл на працевлаштування. Однак Міністерство праці Польщі запропонувало ліквідацію цієї процедури.
Замість цього пропонується два типи дозволів — на сезонну або короткотермінову роботу. Перший тип був би призначений для всіх працівників з третіх країн, які працевлаштовуються на сезонні роботи в конкретних секторах економіки — туризмі та сільському господарстві. Такі дозволи видавали б не більш ніж на 8 місяців. Але фірми тоді були б змушені проводити аналіз локального ринку і переконатися, що цієї вакансією не зацікавлені громадяни Польщі. Короткотерміновим дозволом могли б користатися тільки мігранти з країн, для яких сьогодні діє спрощена процедура і видавався би він не більше ніж на півроку. Але Калва зазначає, що ліквідація спрощеної процедури та додаткові вимоги можуть вплинути на те, що польські фірми не матимуть бажання працевлаштовувати іноземців. Зміни до законодавства не повинні створювати нові бар’єри.
У коментарі газеті «Rzeczpospolita» юрист Томаш Пєтриґа підкреслює, що зміни призведуть до моніторингу іноземців Польщі. Зараз тільки кожний четвертий економічний іммігрант працює легально. Інші заповнюють чорний ринок або ж виїжджають далі. Контроль працевлаштування з боку держави має не лише створити охорону й цивілізувати умови праці, але й позитивно вплинути на бюджет Польщі. Іноземці можуть мати позитивний вплив на ВВП країни, яка їх приймає, що, до речі, доводять поляки у Великобританії. Також Пєтриґа додає, що працівники зі Сходу можуть теж бути ліками на демографічну кризу. Але тільки за умови, якщо держава створить їм цивілізовані умови для життя, щоб вони не почувалися в Польщі зловмисниками.
