Час: 26 січня, початок о 12.00
Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні
(вул. Лаврська, 27, Київ)
27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Він започаткований на спомин про звільнення 27 січня 1945 р. радянськими військами в’язнів нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау (м. Освенцим, Польща).
До пам’ятного дня в музеї відбудеться презентація колекції художніх творів Зіновія Толкачова із серії «Освенцим» та «Квіти Освенцима». У світі мистецтва художник відомий як людина, що однією з перших усвідомила й почала поширювати правду про Голокост як катастрофу європейського єврейства та цивілізації загалом, табори смерті як безпрецедентний інструмент геноциду в новітню добу.
Напередодні німецько-радянської війни – професор Київського художнього інституту, вiдомий майстер монументального та станкового живопису, книжкової графiки, журнальної сатири та плаката. Його роботи експонуються на виставках по мiстах України, а також у Варшавi, Празi, Лондонi, Амстердамi, Копенгагенi, Фiладельфiї тощо. Із початком німецько-радянської війни бере участь у випуску воєнних плакатiв. У серпні 1941 р. пішов на фронт добровольцем. У 1944 –1945 рр. брав участь у визволенні в’язнів із табору смерті Майданек та концтабору Аушвіц-Біркенау. У складі спеціальної військової комісії з розслідування злочинів нацизму він 27 січня 1945 р. робив замальовки в Аушвіц-Біркенау. Намагаючись якнайшвидше встигнути зафіксувати образи жертв, художник навіть використав друковані бланки адміністрації концтабору й концерну «I.G. Farben», бо його власного паперу не вистачало. Вражений побаченим, він створив відомі на весь світ художні серії «Освенцим» та «Квіти Освенцима».
Творчість Зіновія Толкачова cповнена стражданням, жахом, часто німим болем, але також і спробами осягнути масштаби злодіянь. Її основні персонажі – люди, які опинилися сам на сам із тоталітарним режимом, безпорадні перед ним маленькі статисти великої трагедії. «Я не знаю документів – саме документів! – сильніших за ці замальовки Зіновія Толкачова», – говорив Віктор Некрасов.
У 1945 – 1946 рр. альбоми «Майданек» і «Квіти Освенцима» вийшли друком у Варшаві. Від імені польської влади були розіслані керівникам держав антигітлерівської коаліції, воєначальникам і міністрам союзних держав.
Проте в Радянському Союзі ці роботи довгий час не експонувалися та не публікувалися. Життя художника є показовим щодо ставлення до єврейства в Радянському Союзі. У 1950 – 1960-х рр. роботи Толкачова були оголошені «сіоністсько-релігійними», творчість митця названа «глибоко порочною», а сам він клеймований як «втілення безрідного космополітизму і буржуазного націоналізму».
Лише в 1965 р. у СРСР побачив світ альбом «Освенцим».
Зіновій Толкачов помер у 1977 р. в Києві.
Малюнки художника експонувалися в багатьох музеях світу, значна їхня частина зберігається в Національному Меморіалі Катастрофи (Шоа) і Героїзму ЯД ВАШЕМ (Ізраїль, м. Єрусалим) та в Національному музеї історії України у Другій світовій війні (Україна, м. Київ).
Окрім того, 26 січня відбудеться презентацію цифрової музейної колекції «Україна. Київ. Бабин Яр», артефакти якої відтворюють правду про цю скорботну сторінку історії України.
Уперше в українському музейному інформаційному просторі створено контент, що відповідає сучасним національним, європейським і світовим стандартам музейної справи та провідним практикам репрезентації оцифрованих музейних колекцій у веб-середовищі.
Колекція містить оцифровані музейні предмети з фондового зібрання, що висвітлюють трагедію Бабиного Яру – урочища в Києві, де впродовж двох років – від 29 вересня 1941р. до 29 вересня 1943 р. було знищено понад 100 тис. євреїв, ромів, українців та представників інших національностей. Зібрання презентує документи, листи, щоденники, що свідчать про злочини нацистів; світлини, книги, особисті речі киян, чиї долі були пов’язані з подіями Голокосту в Україні.
Серед пропонованих раритетів світлина та щоденник киянки Ніни Герасимової, яка під час окупації столиці України в жовтні 1941 р. переховувала, ризикуючи власним життям, єврейське подружжя Грінбергів. Відповідно до постанови Фонду «Пам’ять Бабиного Яру» вiд 22 лютого 1998 р. за виявлені християнське милосердя й доброту та врятовані життя приречених на загибель євреїв Ніну Герасимович нагороджено грамотою «Праведника України». Її щоденникові записи, зроблені від 22 червня 1941 р. до 25 липня 1945 р., містять інформацію про оборону Києва, тимчасову окупацію міста, трагедію Бабиного Яру тощо.
Надзвичайну цінність мають книги релігійного змісту – «Біблія. Старий Завіт», «Сидур», «Талмуд», «Сидур-Сліхот», що належали загиблим у Бабиному Яру євреям. Їх передав на довічне зберігання до музею Гілярій Лапицький.
Відвідувачі нашого сайта зможуть дистанційно ознайомитися з пропонованими матеріалами. Форма подачі інформації є сучасною, зручною та цікавою для користувача. Ресурс містить дигіталізовані зображення, відомості про об’єкт, його опис та інформаційний вміст. Зазначено також зв’язок із темами, є можливість відстежити експонування та відношення між об’єктами. Наповнення колекції триває.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
