Це рімейк “Чорної Ради” Пантелеймона Куліша

Виглядає не те, що абсолютна більшість тих 30% виборців-адептів Зе, мабуть ніколи не читали класика української літератури – Пантелеймона Куліша та його безсмертного твору “Чорна рада”. А даремно, бо їхній кумір Зєлєнскій – один в один нагадує Івана Брюховецького, якого на Чорній раді у 1663 р. обрали гетьманом Лівобережної України. Популіст і авантюрист, який абсолютно не відповідав державній посаді, скористався прихильністю “черні”, яка хотіла хліба і видовищ, заручився прихильністю старшини, яка жадала більше влади і збагачення та звісно отримав фінансування і повну підтримку з Москви, яка хотіла остаточно заграбастати Україну. Як наслідок, ми отримали Руїну – цілу епоху національної історії увінчану терновим вінком бездержав’я, розбрату, братовбивчих воєн, загарбання сусідами українських земель та поневолення народу.

56367266_2795663077111350_5605527311689449472_n
На жаль, минуле дещо повторюється. Люди голосували за створені рекламними технологіями образи, шоу, грим і манекен.
Одним з головних аргументів прихильників Зе – є бажання нових облич у владі. Це ірраціональне, пустопорожнє пояснення мені дуже нагадує інстинкт Павлова. Коли перед собакою демонструєш їжу, в неї виділяється слина. Вибачте мені, але це примітивно, і не має жодного відношення до свідомої громадянської позиції. Не можна на будь-кого, лише через те, що він приємний, симпатичний, новий, молодий, говорить те що тобі подобається, – покладати обов’язки глави держави. Людина повинна бути патріотом, вона мусить бути компетентною і відповідальною. А з цього, що видно, Зе – абсолютно не відповідає посаді на яку балотується.
На перший погляд, сьогодні, в нас рясно зацвів псевдолібералізм, з його космополітичністю, вигаданою повагою до свободи вибору, псевдоборотьбою проти корупції і звісно красиво прикрашеною бульбашкою популізму. Проте насправді – це вже рясний урожай малоросійства. Щоби там не говорили, але Зєлєнскій – це типовий представник русскава міра і він однозначно не український кандидат! Йому цікавий розвиток, якогось общєства, де всі разгаваріватимуть на каком схатят язикє, каждий учитиме свою історію,а головною ідеологемою буде облюбований велико- і малоросами вислів – какая разніца. Тому він абсолютно не підходить для розвитку України, оскільки є антиподом та опонентом ідеї української державності.

Щодо чинної влади і її технологів. Хлопці перестаньте гратися з вогнем. Невже конфуз з Мішою вас нічого не навчив? Навіщо накачувати більше ніж потрібно було. Юлю нейтралізували й добре, не перецукровуйте…
Для Президента зараз складний період, але ситуація контрольована, настав час адекватної відповіді на суспільні потреби. На популізм потрібно відповідати реальними діями.

Повертаючись до того з чого починав, окремо хочу звернутися до державницьких патріотичних сил. Як би нам гірко і прикро не було, якими глибокими не були б розчарування і образи, скільки б вам не пропонували, але залишаймося гідними українцями. Ми повинні зберегти здобутки сучасної української державності. Всі українські сили, як і п’ять років тому, повинні протиставитися тим, які прагнуть знищити нашу державу і множать Руїну. Не можна сьогодні, коли зависла реальна загроза над найсвятішим, чубитися між собою за булаву і виборців, не можна мріяти про парламетські вибори, коли вже завтра не буде, куди балотуватися, чи кого обирати. Ми обов’язково повинні завершити розпочате і довести до кінця справу наших Героїв!
Майже за три тижні відбудеться вирішальна битва, в якій ми повинні захистити наші цінності! Ми повинні раз і на завжди припинити ці афери і цирк, які мають на меті демонтувати і декласувати засади української державності.
“Зі щитом, чи на щиті!” – казали древні, тому мобілізовуймося, переконуймо і перемагаймо в ім’я українського майбутнього, в ім’я Української Держави!
А після перемоги рішуче творімо і вимагаймо змін!
Слава Україні! Героям Слава!

Роман Грицьків

Опубліковано Пряма мова.