Клоун нарветься на відповідальних комбатантів з місією

dap

Електорат Зеленського, на відміну від електорату Порошенка, Тимошенко, Гриценка, Кошулинського і низки інших кандидатів – він дуже неоднорідний. Виборці Зеленського – це кілька різних електоральних полів: розчаровані і злі виборці Порошенка; колишній електорат Януковича і ПР, громадяни без політичної позиції, зокрема і ті, хто не ходить на вибори.

Коломойський створював «Слугу народу» саме як парламентський проект, це пізніше Зеленський перевершив всі сподівання «політичного емігранта». Можлива перемога коміка на президентських виборах не знімає необхідності сформувати в парламенті власну фракцію. Часу між президентськими і парламентськими виборами буде небагато, а відтак перші кроки нового президента (Зеленського чи Тимошенко) мають бути ефектними і вражаючими. Оскільки кістяк антирейтингу Порошенка становлять саме розчаровані виборці (які прагнули реальних посадок бандитів, корупціонерів, зрадників тощо) – припускаю, що новий президент буде розігрувати саме цю карту. Один з можливих сценаріїв (гіркий сарказм не беру у лапки, адже ним пронизаний цілий допис):

1. «Режим Пороха» оголошується злочинним і барижницьким. Мовляв саме Порошенко і група наближених наживались на війні. З’являються гучні викриття, резонансні розслідування. Цю тему радо підхопить частина проукраїнського суспільства – громадські активісти, борці з корупцією, розслідувачі і викривачі. Частина з них вже активно співпрацює із Зеленським, вірячи, що впливатимуть на політику нового президента більше, ніж Коломойський на Зеленського з Ізраїля.

2. Будуть призначені конкретні крайні, які несуть персональну відповідальність за «заробляння на крові». Гадаю, що серед таких буде Полторак, Муженко, Грицак і низка інших, менш відомих широкому загалу прізвищ.

3. Відбудеться розворот у внутрішній політиці: буде покладено край усім «злочинним авантюрам» попередньої влади: децентралізація, медреформа, декомунізація, українізація тощо. Людям повернуть головні релігійні свята: «9 мая», «23 февраля», врятоване від правих упирів «8 марта».

4. Паралельно буде налагоджено новий прагматичний і дуже продуктивний діалог із Москвою. Буде укладено новий газовий контракт (чинний добігає кінця), будуть встановлені взаємовигідні умови транзиту газу. Новий президент проявить себе як самостійний та ефективний лідер і дипломат, він доб’ється звільнення політичних в’язнів та військовополонених із російських в’язниць. В обмін на це розпочнеться процес входження ЛДНР до складу України. Новий президент покаже як він ефективно порішав всі важливі питання на яких роками спекулювала «злочинна влада».

5. У передчутті парламентських виборів відбудеться чергова міграція депутатів: тушками і цілими парламентськими групами. На місцях розпочнеться активне формування партійних списків: «лучшие люди Цумадинского района» займуть свої рядки після спортсменів, телеведучих, клоунів та інших популярних і авторитетних людей, що потягнуть їх до Верховної Ради.

6. Армія буде суттєво скорочена і обмежена у фінансуванні, відбудуться серйозні кадрові зміни у МО, ГШ, СЗР та СБ України. Оскільки питання ЛДНР вдасться ефективно розв’язати (зокрема легалізувати проросійські військові формування, які стануть муніципальною поліцією або будуть оформлені в інший спосіб) – відпаде потреба у лінії розмежування. Тож утримувати таку велику армійську машину буде просто нераціонально.

7. Нова влада розпочне діалог щодо вирішення кримського питання. Новий курс зовнішньої політики буде окреслений так: «Україна – це місток між Росією та заходом. Бути зв’язковою, взаємодоповнюючою ланкою між заходом і сходом – це наша цивілізаційна місія. Наша сила і багатство у розмаїтті мов та культур».

Ну, і на сам кінець. У разі перемоги Зеленського на виборах частина його виборців вже за рік приховуватимуть своє волевиявлення (частина з них і зараз його не афішує). Ще частина звалить закордон: вчитися до Німеччини чи Франції, працювати до Польщі або США. Інші казатимуть, що якби злочинний режим Порошенка вдалось би повалити ще у 2015 році – цієї б катастрофи не було. Головне, що винних не буде в принципі. Буде знайдено новий об’єкт зради.

Чи реальний такий сценарій?

Так само нереальний, як і президент із двома відсидками.
На кого я покладаю надію? На військових і комбатантські середовища. Вірю, що саме вони розуміють ціну Української Держави і власну місію перед історією.

Опубліковано Пряма мова.