1 листопада в Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника до річниці Листопадового чину відбулося академічне вшанування Миколи Євшана (Федюшки) (1889–1919) – визначного українського літературного критика, есеїста, учасника національно-визвольних змагань в Галичині в 1918–1919 рр., який віддав своє життя в боротьбі за державність. Відтак на базі кафедри української літератури цього університету була проведена Всеукраїнська наукова конференція «Микола Євшан і розвиток літературно-критичної думки в Галичині на початку ХХ ст.» Співорганізаторами акції виступили Івано-Франківська організація НСПУ та кафедра української літератури і теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.
Загалом на конференції були представлені 25 доповідей науковців із Івано-Франківська, Львова, Дрогобича, Чернівців, Тернополя, за матеріалами яких заплановано видати науковий збірник. Окремою подією стало обговорення десятка недрукованих і щойно віднайдених та оприлюднених статей Миколи Євшана, які зібрала Мар’яна Комариця (Львівська національна наукова бібліотека ім. Василя Стефаника) і які увійдуть до планованого збірника.
Під час конференції відбулися презентації книги «Християнський націоналізм» галицького філолога і мислителя, діяча греко-католицького культурницького руху міжвоєнної доби, в’язня совєтських концтаборів Константина Чеховича (1896-1987) (редакторка й упорядниця видання – Мар’яна Комариця) та видавничої серії «Приватна колекція» Василя Ґабора.
Микола Євшан був знаковою постаттю для своєї епохи, оскільки як критик і мислитель зумів подолати ідейно-ціннісні рамки позитивізму та соціалізму і вийти до основ ірраціоналістичного світогляду (волюнтаризму і традиціоналізму), зумів сформулювати ідеали емотивного націоналізму в культурі і цим став предтечею «вісниківського» вольового націоналізму 1920–1930-х рр., які в нових умовах розвинув Дмитро Донцов (1883–1973).
Це була перша наукова конференція, спеціально присвячена Євшанові, і тому вона закономірно стає стимулом і програмою з піднесення цього яскравого імені на культурній карті Івано-Франківщини, Галичини, України.
Олег Баган
