Спадкоємність бандитизму або Чому В.Янукович заперечує Голодомор як геноцид?

Відповідно до Закону України від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» № 376-V, «публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

Тим не менше, нинішній очільник «держави Україна» В.Янукович не лише вперто заперечує Голодомор як геноцид, намагаючись при цьому надати такій своїй позиції максимальної міжнародної публічности (як це було, наприклад, на спеціально присвяченому цьому питанню засіданні Парламентської Асамблеї Ради Европи у Стразбурзі), але й постійно винаходить нові способи глумління над пам’яттю мученицьки загиблих: як це сталося, приміром, цьогоріч, коли замість суботи, коли в нього «вихідний», він влаштував коротке «заскакування» до Меморіалу жертв голодоморів у «робочу» п’ятницю.

Невже ж, (і якщо так, то тоді ЧОМУ?) для Віктора Януковича є принципово важливим саме «принижувати гідність українського народу» та творити над ним «наругу»?

Політико-психологічні причини цього пробую детальніше дослідити тут…

Опубліковано Блоги.