Останні дні у Києві

Залишилось ще декілька днів та справ до полагодження.

Неділя, треба підійти на дуже ранню службу у Соборі Святого Володимира. Правив молодий священник. Євангелія була про біснуватого але він повернувся до минулотижневої про Апостола Петра і віру. Наголосив, що Господь надає сильнішим тяжкі випробування. Тобто ми українці хіба дуже сильні бо нашим випробуванням хіба не рівняються жодні інші народи світу. Тоді звернувся отець до вірних і просив їх бути милосердними у денному життю. Я засвітив вісім свічок. Було обмаль людей то я вільно проходив хоч був озброєний як завжди своєю маскою.

У товаристві своїх друзів Голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайла Ратушного та Голови Національної Спілки Кінематографістів України кінорежисера Олеся Янчука ми зайшли по замовленню до резиденції Святішого Патріарха Філарета. На думці кожного було чому його не було на урочистостях з нагоди 30 років незалежності. Адже чи він здоровий? Сам Патріарх пояснив, що його не запрошували. З знімок по Інтернеті ми побачили, що навіть представник Московської «церкви» був присутнім.

Ми розмовляли багато і на різні теми. Можна годитися або ні з позицією самого Патріарха Філарета. Тут питання основне чи краще мати Митрополію залежної церкви яку визнають усі і яка тому ясно стоїть канонічно над московською церквою чи краще бути зовсім незалежною церквою але визнаною тільки своїми хоча її поборник Москва також не визнана нормальним способом, а так як усе з москалями під тиском. Одначе при цій аналізі слід підкреслити, що згідно з Томoсом українські православні церкви у діаспорі не можуть належати до церкви в Україні, а тільки безпосередньо до Вселенського Патріарха, ну і хіба туди платити данину. Це напевне заважає єднанню українців православних хоч такого єднання і досі не було.

В додатку треба хіба усім признати, що коли Україна демократична держава то її влада не сміє вирішувати яку церкву протегувати, а яку не запрошувати на відзначення її урочистостей. Влада має завдання запросити усіх. Ганьба Президенту та його людям. При цьому не повинно бути політичних інтриг.

У кінцевій аналізі Патріарх Філарет чи з ними годитися чи ні є історичною і заслуженою постаттю у будівництві української церкви та держави. Філарет як предстоятель московської церкви поставив Москву у дуже невигідне положення. Він вибрав рішучо українську церкву над Москвою і тим самим був подвижником Української Православної Церкви в Україні після проголошення незалежності. Йому передували Патріарх Мстислав і Патріарх Володимир але мотором усіх процесів був Філарет. До речі він був мотором Томoсу, який оформив Православну Церкву України, i якого він пізніше зрікся і також погодився на нового першоієрарха цієї Церкви відкладаючи на бік свої амбіції.

В останній день перебування мені дали нагоду читати лекцію студентам Київського Державного Університету. Тема лекція була державність нашого народу з підтемами демократичної традиції та ставлення США до цього питання. Очевидно ці підтеми були умотивовані недавнім відміченням 30 років незалежності, переданням недавно шведами латинського варіанту Конституції Орлика Україні та недавньою зустріччю президентів України і США у Білому Домі у Вашингтоні.

Для належного зрозуміння політичних процесів треба шукати не тільки правду але знаходити межу між представленням та реальністю. Для цього не можна бути просто наївним, а навіть інколи кориснo бути трохи циніком. Я на одному зібранні де нагороджено публіцистів та журналістів казав, що це моя третя професія після юриста і політика і я став публіцистом бо мені набридло говорити неправду. Політика це мистецтво можливого і у реалії де політично Україна не є вигідною для керуючої світової політики, Україна мусить працювати дуже спритно, щоби осягти реальну допомогу цього світу. Америка мимо риторики не є справжнім приятелем України, а тільки стратегічним союзником проти Москви. Критика США України у площині корупції оправдана але не вимога запровадження демократичних процесів. У цьому Америки може дещо навчитися від українського народу як ті котрі писали Конституцію США у 1787 році могли вчитися від вільних людей козаків які писали Конституцію у Бендерах у 1710 році.

Не знаю якою моя лекція була для студентів але я був мило вражений інтелектуальними та політично змістовними запитаннями котрі надали студенти. Їхні питання дають надію на велике майбутнє нашого народу та його держави. Правда Київський Університет найкращий в Україні і один з кращих у цілій Європі. Я читав подібні лекції у Львові та Харкові і завжди був захопленим ентузіазмом та рівнем студентів. Під впливом цих останніх зустрічей та у доброму настрою я повертаюся до Америки.

2 вересня 2021 року                 Аскольд С. Лозинський

Опубліковано Блоги.