Не дратувати Путіна

Наступного дня після того, як держдеп США оприлюднив заяву Майка Помпео щодо Навального, наше МЗС поквапилось  засвідчити свою «західність» і висловилось відповідно.

Чудово, але я б хотів, аби «зовнішнє керівництво» Україною було більш ефективним. Те, що Кулеба чекає доки не висловиться Помпео, зрозуміло. Незрозуміло, чому, отримавши чіткі вказівки, українські дипломати продовжують зважати  передусім на Путіна.

Помпео першим реченням  повідомляє: «США рішуче засуджують рішення Росії заарештувати Олексія Навального»(The United States strongly condemns Russia’s decision to arrest Aleksey Navalny).

Міністерство Кулеби лише «глибоко занепокоєне затриманням російського опозиційного діяча Олексія Навального». Ох вже це «глибоке занепокоєння»!  Як нас дратувало це формулювання, коли європейські дипломати оцінювали ним злочини Кремля!  Тепер і ми туди ж?

Помпео закінчує рішучим: «Ми вимагаємо негайного та безумовного звільнення» (We demand his immediate and unconditional release). Кулеба вимагає «від російської влади звільнити всіх політичних в’язнів, зокрема громадян України, які незаконно утримуються російською владою».

«Незаконно» утримуються російською владою? За якими законами? Російськими? Так там все законно, за рішенням суду, як завжди каже Путін. Українськими? Американськими? Нонсенс якийсь.

Путін та його опричники не називають Навального за прізвищем. Для них він «якийсь блогер», «пацієнт Шаріте» тощо. Кулеба приймає правила путінського політесу. «Звільнити Навального» замасковано під «звільнити всіх політичних в’язнів». Якщо Навальний – політичний в’язень (а хіба це кимось доведено? почекаємо на рішення ЄСПЛ), то і його, звісно.

Така логіка нашої влади. Не дратувати Путіна.

Опубліковано Блоги.