Міркування навколо Різдва Христового

xmascan

Мені здається, що кожна віруюча людина, навіть не дуже то релігійна має особливого духовного натхненника про якого згадує може і не так часто, а навіть виїмково при більших нагодах чи святах. Для мене це великий діяч Української Греко Католицької Церкви Патріарх Йосиф Сліпий про якого я згадую хіба раз у році коли приходить Рождество Христове і кінчається Старий Рік з надією на Новий Рік з вказівками робити звідомлення у чому ми не здали іспиту з обіцянкою робити краще. У свойому Заповіті Блаженніший Патріарх писав:

І тому, переставляючись у світ вічности, благаю Отця Небесного, щоби Він прославив Сина свого у вас, аби ви спізнали Його, „Єдиного, Істинного Бога” і Ним „посланого – Ісуса Христа” /Ів. 17, 3/, і щоби Він дав вам „Утішителя, який буде з вами повік, Духа Істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить Його і не знає. Ви ж Його знаєте, бо перебуває Він з вами і буде у вас”. /Ів. 14, 16-17/.”

Чому це таке значне для людини як згадано не дуже то релігійної? Бо Ісус Христос це не тільки постать віри але також людської науки та історії. Блаженніший Йосиф розумів як мабуть ніхто у нашій Церкві значення науки. Він заклав Богословську Академію разом з його зверхником Митрополитом Андреєм Шептицьким, пізніше Український Католицький Університет та був фактично спасителем меценатом української науки на Українському Вільному Університеті з якого він також і черпав науковий персонал для УКУ. Про ці справи у Заповіті писав таке:

Як той, що став добровільним в’язнем Христа, служив я українській богословській, колись такій світлій, науці, намагаючись відродити її з руїни, оновити її, свідомий того, що Наука – це один із наріжних каменів-стовпів відродження та сили народу, а богословська наука – це євангельський заповіт Христа: „Ідіть і навчайте всі народи…” /Мт. 28, 19/. Наука є „остоєю для Церкви в нашім народі”, вона через її навчальні та виховні установи є „виховницею народу”, бо через неї „одиниця стає тим багатіша, чим сильніше опановує її ідея, що обнімає небо і землю, час і вічність, історію і сучасність, серце і ум…” /Пор. моє “Слово на відкритті Богословської Академії” 6 жовтня 1929 р.”

А пізніше у тому ж Заповіті таке:

З огляду на те, що атеїзм є тепер офіційною доктриною в Україні і в усіх країнах комуністичного світу, рятуйте Український Католицький Університет, бо це кузня, в якій мають вишколюватися і виховуватися нові покоління священиків і мирських апостолів, борців за вільні від насилля правду і науку!Нехай Український Католицький Університет із його осередками в країнах вашого поселення буде для вас зразком і поштовхом до нових шукань і до науково-виховної праці! Пам’ятайте, що нарід, який не знає або загубив знання свого минулого з його духовними скарбами, вмирає і зникає з лиця землі. Рідна наука окрилює народ до лету на вершини зрілого серед народів світу народу!

Блаженніший не дожив до розпаду СРСР але навіть сьогодні тридцять років пізніше атеїзм є доктриною великої частини світу і не тільки як залишок радянської доктрини матеріалізму але у наслідку деморалізації суспільства на різних рівнях.

Ісус Христос, як син чоловіка, його народження від жінки, його мандрівка життєва, його добрі діла, чуда та по-учення любити один другого, його смерть на Христі та воскресіння це заперечення атеїзму. Тому у відзначенні Його фізичного народження найбільше завдання для Божого тобто вірую-чого люду це ширити історичну правду про Ісуса спасителя та його науку любови та перемоги добра над злом як сьогоднішні його апостоли.

При цій нагоді Рождества Христового вітаю усі наші патріотичні наукові, освітні і виховні організації та установи, а зокрема ці дві кузні вищої української науки, УВУ у Мюнхені з великим ювілеєм сто років у наступному році та УКУ у Львові з пригадкою Патріарха, що першим завданням його це продукцію для України і її діаспори священиків з високою освітою. Нам потрібно як ніколи високоосвічених Богослужителів та душпастирів.

До речі вітаю всіх людей, а зокрема українців бо вони мені найближчі, віруючих, а також атеїстів (маю друзів і серед таких) з Христовим Рождеством, бажаю Божих ласк навіть для тих котрі собі не заслужили і миру з закликом до всіх робити добрі діла , любити по можливості один одного але і критикувати для людського добра та остаточної перемоги добра над злом. Коли ви бачите зло, а мовчите, це також гріх. Згадаймо також велетня нашого народу та його церкви Блаженнішого Патріарха Йосифа.

Христос Родився!    Славмо Його!

23 грудня 2020 року      Аскольд С. Лозинський

Опубліковано Блоги, Пряма мова.