Галина Савицька (Голояд, Дробот)-«Марта Гай» – поетеса, учасниця визвольної боротьби першої половини ХХ ст. (100 років тому)

06_30_Голояд 01

100 років тому:

30.06.1922 (в літературі також 20.06.1922) – у Львові народилась Галина Савицька (у заміжжі – Голояд, Дробот)-«Ганна; Марта Гай; Оксана; Ярина та ін.», поетеса, учасниця визвольної боротьби першої половини ХХ століття. Батько – працівник українського банку «Дністер», мати – вчителька. Закінчила гімназію та математично-фізичний ліцей у м. Тарнів в Польщі. За Польщі мати і донька за українські патріотичні погляди зазнавали дискримінації в праці та навчанні. З 1939 член ОУН, пройшла вишкіл ОУН на Закерзонні. У 1940 вийшла заміж за Мирона Голояда (заступник референта СБ Проводу ОУН, загинув 1.11.1944). Провідниця звена жіночої сітки Личаківського районного проводу ОУН м. Львова, вишкільний (інструктор) Українського Червоного Хреста (1943-03.1944), заступник референта УЧХ Львівського обласного проводу ОУН (11.1944-02.1945), провідниця жіночої сітки та референтур УЧХ Перемиського окружного проводу ОУН (02-09.1945). Зв’язкова Львівського крайового проводу ОУН (10.1945-02.1946), працівниця референтури пропаганди Львівського крайового (05.1946-05.1947), Львівського окружного (05-10.1947) та Яворівського надрайонного (10.1947) проводів ОУН, референт пропаганди Яворівського надрайонного проводу ОУН (11.1947-04.1949). Зв’язкова та помічниця ідеолога підпілля ОУН, начальника політично-виховного відділу Головного Військового Штабу УПА Петра Федуна-«Полтави» (09.1949-6.05.1950). За період підпільної праці шість разів переходила кордон, активно працювала на літературній ниві. Лицар Срібного Хреста заслуги УПА. Не знаючи про загибель Головного Командира УПА, вирушила із поштою та літературними творами на контакт із зв’язковою Р. Шухевича. Заарештована у Львові 6.05.1950, після півторарічного слідства засуджена на 25 років таборів (відбула 15) та 5 років позбавлення прав. В таборах ще двічі суджена за спробу втечі та за захист польки Стефи Ваврикович, вивчала філософію, продовжувала писати. Звільнена 20.08.1964, поселилась біля матері в містечку Бурштин на Івано-Франківщині. 1965 одружилась з Марком Дроботом, мешкала бідно, тяжко хворіла. Після падіння комуністичного режиму активна громадська діячка. Членкиня Національної спілки письменників України (1995), твори друкувались в Україні, Великій Британії, Канаді, Чехії та інших країнах. Перед смертю виїхала до Києва до сина Богдана (художник, скульптор). Померла у Києві 2003.

Не здобути нам волі чужими,

а самим нам її треба брать.

Веди швидше у бій, командире,

Нам ніколи чекать!

Хай умремо з тобою ми вранці,

ще задовго умрем до зорі –

Та на це ми сьогодні повстанці,

в першій ми, бойовій.

Біль не зломить вже нашої сили,

і не змилить кохання нам путь –

Веди швидше у бій командире,

бо атаки нас ждуть!

Що ж, хотіли б і ми ще пожити,

але суджено нам умирать,

заки дихнемо вранішнім вітром,

заки півні скричать…

Сонце будуть вже другі стрічати.

І радітимуть, бавитись, пить –

й не прийдеться їм може згадати,

як хотілось нам жить!..

* * *

Пам’яті Романа Шухевича

Перейду по калиновім мості

Через моє життя,

Щоб прийти із минулого в гості

У нове майбуття.

Щоб пронести віночки світанків

Із нездійснених снів,

Щоб підняти криваві підранки

Весняних солов’їв.

Щоби друзів моїх каплі крові

В чашу Граля зібрать,

В невмирущій, безсмертній любові

На весні умирать…

Перейду по калиновім мості,

Перейду, перейду!

Піднімусь на вершину високості

На гору кам’яну.

Подивлюся з гори кам’яної,

Як дивився Мойсей,

На призначення долі гіркої

Мільйонів людей.

Й помолюся, як буду конати,

І крізь муки свої

Буду край свій з біди проводжати

В обітовані дні.

06_30_Голояд 02 06_30_Голояд 03 06_30_Голояд 04 06_30_Голояд 05 06_30_Голояд 06