Зберегти Гідність. Битися за Свободу

nov21

(Окопні шкіци у дев’яту Річницю Революції Гідности)
Революція Гідності неминуче зіштовхнулася з московською агресією.
Це було очікувано. Зрештою, так було завжди.
Щойно ми піднімалися на Національну Революцію – Москва нападала.
Вона не може терпіти поряд простору Гідності і Свободи.
Нині на Донбасі, луганській Слобожанщині, землях Війська Запорізького, Приазов’ї ми ми б’ємося не лише за власну Гідність та Свободу.
Це боротьба urbi et orbi.
Універсальна, що виходить далеко за межі України.
По суті боротьба планетарного масштабу.
Ми б’ємося не лише щоб захистити власну Гідність і Свободу – вони вже назавжди з нами.
І не тільки повернути людську І національну Гідність поневоленим Росією народам і дати шанс на боротьбу за Свободу. Нині вони отримали унікальний шанс на Свободу. І це їм вибирати чи бути гарматним м’ясом для імперії і душити свободу інших чи битися за Свою Свободу. Уникнути цього вибору не вдасться.
Ми ще й б’ємося за Світ.
Щоб Гідність і Свобода не були пустими буквами, які можна ветувати на Радбезі ООН чи розтоптати ці невід’ємні людські вартості божевільною агресією – правом насилля.
Наші вороги не помиляються коли кажуть, що борються проти всього світу чи проти євроатлантичної цивілізації.
І хоч світ не прийшов на цю битву. Відмовився платити свій податок крові, замінивши його грошовим (за винятком добровольців), ми таки б’ємося за Весь Світ.
І як би ця боротьба не закінчилася персонально для нас, Україна вже перемогла.
Вона вже моральний лідер світу.
Та ще дуже важливо, щоб шашель зсередини не підточував те, за що ми б’ємося на фронті.
mamay
Україна українська, а не ніяка може бути взірцем для інших. Національно, соціально, історично Справедлива.
Велика Україна, а отже Вічна…
Тому з Гідністю б’ємося за Свободу!
За Нашу і за Вашу!
А Перемога обов’язково Буде!
П.С. А ще про що як не про національну Містику свідчить факт, що і Помаранчева Революція іРеволюція Гідності розпочалися в один день.
У той самий день 21 листопада в який у 1921 році розстрілом учасників Другого зимового походу большевики завершили повну окупацію Української народної республіки. Але смерть – це ще не поразка.
Ідею вбити важко.
Ідея завжди битиме матерію.
А ідея зі зброєю ще краще.

Юрій Сиротюк

Опубліковано Аналітика, Головне.