Верховенство закону чи справедливість

Роль громадянського суспільства і участь юристів у ньому

askoldflagЦя тема мабуть дуже мало зрозуміла для загалу оскільки концепція верховенства закону у суспільстві загально дуже поширене як самоціль і не тільки серед західних давніх демократій. Для нерозвинутих демократичних систем верховенство права існує прикладом до втілення у своїх державах. Тому критика абсолюту “верховенства закону” мабуть не популярна і навіть спірна, але вона потрібна і часто дискутується зокрема у юридичних та наукових колах.

Верховенство закону не повинно бути самоціллю. Радше над верховенством закону повинна стояти справедливість, тобто потрібно щоби сам закон був справедливим. Ціллю має бути справедливість. Очевидно для цього потрібно відповідну культуру даного суспільства. Існують погані закони. От для прикладу є закони у авторитарних державах які користуються своїми законами для впровадження несправедливості, а то і злочинів. Недавно відбулось інтерв’ю західної пресової мережі з коронним принцом Сауді Аравії. В тій державі щойно недавно дозволили жінкам керувати автомашинами. Принц гордився що він як реформатор впровадив цей новий закон. Суть фактично розмови була що попереднє законодавство не дозволяло такого елементарного права. Коли його запитали про це і другі справи де порушується загально прийняті людські права, він відповів, ми діємо згідно з нашим законодавством. Але ж це законодавство не справедливе. Це тільки одна сторона.

Потрібно також, щоби навіть добрий закон справедливо втілювався. Це вимагає рівні можливості для всіх громадян. До речі рівний, тобто однаковий, доступ до справедливості дуже часто не існує навіть у найбільш демократичних країнах світу, як от США. Осягнути справедливість зокрема судовим способом переважно дуже коштовний процес. Часто гроші купують більш справедливі вироки чи рішення не безпосередньо через хабарі за що мають карати але посередньо. Гроші купують для багатих можливість утруднити більш фахових експертів, юристів, тощо, а також користуватися всіма можливими процедурами до яких бідний позивач або підсудний немає доступу через брак ресурсів.

І ще один чинник завважає справедливості, а це упереджене судочинство, тобто тих осіб суддів чи лав присяжних котрі вирішують дану справу. Судді призначаються або обираються надійно на підставі своєї експертизи але дуже часто з огляду на ідеологію. В обох випадках вони залежні. Лава присяжних уважається більш об’єктивним способом чим один суддя чи навіть трійка але треба мати на увазі, що присяжні дуже часто мають як люди свої упередження чи уподобання. У західних демократичних суспільствах багато уваги присвячується реформам судочинства, що буде потрібним так довго як продовжуватиметься шукання відносної справедливості. Верховний Суд США складається з дев’ять осіб які вирішують справи звичайною більшістю, і хоч це виглядає майже оптимально, суддів Верховного Суду США обирається ідеологічно de facto.

Над всіма вище заторкне-ними питаннями треба працювати щоби удосконалювати але ніколи у метафізичному зрозумінні і у першу чергу тут велика роль громадянського суспільства розбудова якого є чи не найважливішим завданням у цілому світі у парі з лагодженням конфліктів.

Що є громадянське суспільство — це третій сектор основного впливу на суспільство — перший це влада, другий це бізнес, а третє це інституції та персонажі які діють дуже часто на добровільній підставі немов сторожі загальних принципів людських та громадянських прав.

Щодо потужності влади мабуть не потрібно застановлятися. Влада керує поважними важелями впливу і ресурсами фактично включно з судочинством хоча теоретично воно незалежним та по-ліцейським механізмом. Рівно ж дуже помітним є наскільки у ринковому чи то капіталістичному суспільстві впливав бізнес. Один недавній випадок дуже ясно проілюстрував вплив бізнесу у США. Один керманич американської професійної баскетбольної команди “Гюстон Ракетс” висловися на захист протестувальників у Гонг Кінгу. Американський баскетбол дуже популярний у Червоному Китаю., а зокрема ця команда для якої колись грав найвизначніший баскетболіст Червоного Китаю який сьогодні завідує цим спортом у Китаю. Китай запротестував. Великий капітал на користь американського баскетболу приходить з Червоно Китаю оскільки Червоний Китай посідає другою найбільшою економією світу. До речі китайські мільярдери навіть інвестують у американський баскетбол і його команди. Появилася лавина перепрошення людей бізнес баскетболу США та між ними і навіть засадничо добрих людей які з огляду на бізнес готові продати моральні принципи, а разом з тим також людські і громадянські права мешканців Гонг Кінгу.

За окресленням Організацій Об’єднаних Націй громадянський сектор має наступні цілі: покінчити з крайньою бідністю, побороти нерівність та несправедливість і зайнятися викликами зміни клімату. Оскільки основну роль у впровадженню загально прийнятої засади верховенства закону мають юристи власне вони хіба повинні відіграти основну роль у тому щоби це верховенство принесло справедливість.

Очевидно що все описане треба сприймати не в абсолютних рамках бо люди людьми, помиляються і завжди будуть помилятися. Одначе потрібно над цим постійно працювати. Завжди потрібно доброї волі, моралі та етики та реформи усіх трьох секторів.

При цьому професія юристів повинна проходити реформи. У США проводяться реформи і зміни у професії юристів. Інколи ці зміни корисні для суспільства але також можуть бути корисні тільки для самих юристів бо самі юристи перепроваджують ці реформи. Можна навести багато прикладів але два приклади одного поганого і другого доброго напряму це впровадження у цю професію власну публічну рекламу і оголошення що часто доводить до обману і по добрій стороні вимога від юристів у деяких юрисдикціях, щоби юристи для реєстрації та одержання ліцензування що відновлюється періодично, частину своєї праці виконували на добровільній підставі чи допомагаючи бідним чи інституціям котрі займаються харитативною чи освітньою діяльністю.

У кожному випадку розвиток громадянського суспільства конечний для держави яка прямує до демократичності та економічного розвитку. Не менше такий процес конечний для України. Для здійснення цього потрібно співпраці між владою і громадянством, а також професією юристів, а також регулювання бізнесу. Україна не Росія як писав колись другий президент України Леонід Кучма і вона може гордитися певними великими кроками у напрямі впливу громадян на життя в Україні і в тому громадянського суспільства на процеси в Україні — дві могутні революції це яскравий і потужні приклади дії громадянського суспільства. Питання яку роль сьогодні у цьому напрямі виконують юристи в Україні. Чи витворилось вражіння що юристи тільки заробляють гроші або йдуть у владні структури. Таке мислення розминається з моральним та етичним завданням цієї професії, що повинно бути не менш важливим. Активна участь юристів у секторі громадянського суспільства служитиме Україні у розвитку її потенції як демократичної, справедливої та економічно розвиненої держави для усіх своїх громадян. Адже юристи своєю освітою та практикою чи не найкраще підготовані для такої служби.

10 жовтня 2019 року Аскольд С. Лозинський

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа