Завтра у Харкові презентують книжки про Голодомор

84956e7e-cfff-46a0-8407-020bdd3197b9

Щорічно у четверту суботу листопада – день пам′яті жертв голодоморів в Україні. 21 листопада запрошуємо до Харківського ЛітМузею поговорити про книги, в яких осмислюються наслідки цієї важкої травми.

Під час презентації будуть безкоштовно розповсюджуватись книги.
Вхід вільний

 

Програма заходу:

О 18.30 –  спогади письменників про Голодомор 1932 – 1933 років (за матеріалами досліджень працівників Харківського ЛітМузею)

О 19.00 – презентація видань Українського інституту національної пам’яті. За участі співробітників інституту Вікторії Яременко, Ярослава Файзуліна, Марії Тахтаулової.

Видання, що будуть презентовані:
Ірина Рева . По той бік себе. Соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій. – К., 2019, – 272 с.
Людяність у нелюдяний час / упоряд. В. С. Тиліщак, В. М. Яременко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Смолоскип, 2018. — 288 с.
Репресовані щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні / упорядник, вступ ст., ред.. Я. Файзуліна. – К., 2018, – 352 с.
Анастасія Лисивець. Скажи про щасливе життя / авт. передмови М. Рябчук. – к., 2016. – 104 с.

Більше про спікерів:
Ярослав Файзулін – к.і.н., начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, упорядник книги «Репресовані щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні».
Вікторія Яременко – к.і.н., заступник начальника Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, упорядник книги «Людяність у нелюдяний час».

Більше про видання:
Ірина Рева . По той бік себе. Соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій. – К., 2019, – 272 с.
У науково-популярній книзі проаналізовано трансформації (психологічні, соціальні тощо), яких зазнало українське суспільство у сталінську добу, перш за все – у 1930-х роках. Авторка розглянула методи, якими діяла радянська влада, з’ясувала їх вплив на світосприйняття українського суспільства, показала механізми формування радянської ідентичності, запропонувала шляхи подолання психологічних та соціальних проблем на сучасному етапі.
Людяність у нелюдяний час / упоряд. В. С. Тиліщак, В. М. Яременко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Смолоскип, 2018. — 288 с.
Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932—1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.
Репресовані щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні / упорядник, вступ ст., ред.. Я. Файзуліна. – К., 2018, – 352 с.
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні публікацій уже не бракує. Однак ця книжка – унікальна. Писали її не історики, не архівісти, не публіцисти – її авторами були звичайні люди: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Вони не ставили перед собою цілі написати історії Голодомору, а лише фіксували побачене, почуте, прожите та пережите.
Анастасія Лисивець. Скажи про щасливе життя / авт. передмови М. Рябчук. – к., 2016. – 104 с.
В основі збірки — спогади Анастасії Лисивець про Голодомор. У них поєднані зворушлива простота і щирість, навіть певна наївність оповіді простої сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір писала в 70–80-ті роки минулого століття сільська вчителька «в шухляду», без жодних надій на прижиттєве опублікування, і, ймовірно, це теж додає йому неповторної інтонації й цілковитої переконливості як суто літературного, так і важливого історичного документу.
Запрошуємо!

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа