Виставка «Подорож невідомим Кримом»

Q2lAk1596644097gOuWT

5 серпня 2020 року, у Києві відкрилася виставка «Подорож невідомим Кримом». Розміщена вона у сквері №3 на Контрактовій площі, де відтепер розташовані нові виставкові конструкції Українського інституту національної пам’яті.

Виставка розповідає про маловідомих діячів кримськотатарської культури, татарські міста та поселення, які ми звикли сприймати як суто «російські та радянські», та про унікальне кримськотатарське мистецтво.

Експозиція стала ініціативою ГО «Егрідал», яку підтримав Інститут. Громадська організація  «Егрідал» створена 15 березня 2019 року. Її метою є зміцнення і розвиток дружніх міжнаціональних відносин, культурна дипломатія. «Егрідал» активно займається правовим, культурним та соціальним захистом  кримськотатарського та інших народів Криму. Громадська організація неодноразово проводила та брала участь в освітніх заходах, конференціях, семінарах, форумах, інших культурних та освітніх подіях.

JeO1596642221WLa

Виставка складається із 20 банерів, візуально розділених на дві частини. Одна з них присвячена біографії відомого кримськотатарського письменника, поета чи державного діяча, а інша – історії населеного пункту, пов’язаного з ним.

Так, виставка знайомить нас із постатями організаторів першого Курултаю Номана Челебіджіхана та Джафера Сейдамета, просвітника Ісмаїла Гаспринського, письменників Усеїна Шаміля Тохтаргази, Бекіра Чобан-заде, Шевкія Бекторе, Дженгіза Дагджі, драматурга Умера Іпчі та інших діячів кримськотатарської культури.

Окремі банери присвячені традиціям кримськотатарського народу: побуту, одягу, народним ремеслам, родовому знаку ханів Гереїв – тамзі, яка зображена на кримськотатарському прапорі.

Особливістю виставки є той факт, що вона знайомить нас із історичними назвами добре відомих населених пунктів Криму. Так, тут є спогад про середньовічну Кафу, яку ми знаємо як Феодосію, знаменитий Гьозлев (Євпаторію) – єдине місто, що зберегло середньовічну забудову, історичні Карасубазар, Бахчисарай, Кизилташ, Авджикой, Коккоз, Гурзуф

«Український та кримськотатарський народи єдині в плані боротьби за відновлення суверенітету, повернення Криму, захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях. Це надзвичайно важлива єдність, яка робить нас сильнішими, дає не забуту про цю агресію вчинену нашими сусідами, але окрім цієї єдності нам не можна забувати про діалог культур, про поглиблення наших зв`язків. Нам потрібно відкривати один одного. Нашим обом народам потрібно знати наскільки глибоко сплітається наше коріння. Ця виставка – один з кроків цьому напрямку», – заявив голова Українського інституту національної пам`яті Антон Дробович.

Також пан Антон подякував Київській міській та Подільській районній державним адміністраціям та Зеленбуду Подільського району за можливість демонстрації виставки на Контрактовій площі. Адже це нова виставкова локація Інституту. Одна така локація уже більше двох років існує біля Головпошти на Хрещатику, а ця стала другої виставковою локацією в столиці. Також він закликав слідкувати за оновлення експозиційний виставок  Інституту на Контрактовій площі.

jr91596642244b7Y

Будь-яка візуалізація історії, у даному випадку Криму та кримськотатарського народу, більш зрозуміла для людей. Така форма є ефективною. Хоча, зрозуміло, що пізнати історію і Криму і кримськотатарського народу до багатьох й останнім часом об’єктивно написаних досліджень. Встановлення цією виставки в такому місці — це підтвердження того, що громадяни України цікавляться Кримом. Що вони також, як і кримські татари, впевнені, що відновиться державний суверенітет над Кримським півостровом», – наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Він додав, що «коли нас хтось хоче “підім’яти під себе”, то вони дають своє трактування історії. Намагаються змінити знання про нас самих. Позбавити нас колективної пам’яті. Те, чим зараз займаються українські історики, зокрема Інститут національної пам’яті, громадські організації — це дуже важливо, щоб ми дивились на свою історію власними очима». 

Виставка триватиме до 26 серпня.

Український інститут національної пам’яті

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа