У Києві відкрилася виставка до 30-річчя демократичних революцій у Європі

HwBC515731385727WLeS

9-10 листопада 1989 року в Берліні остаточно впав Берлінський мур, який став символом роз’єднаності Європи на два полярні табори, що виникла як наслідок поділу Європи на зони впливу після Другої світової війни. Ця подія стала одним із знакових епізодів революційних змін, які охопили країни Центрально-Східної Європи наприкінці 1980-х років, і призвели до руйнування комуністичної імперії на теренах Радянського Союзу та його європейських сателітів.  

 Саме цим процесам присвячена нова виставка Українського інституту національної пам’яті «30 років Свободи: повернення до Європи», яка 7 листопада відкрилася на Михайлівській площі. Виставка експонуватиметься протягом місяця на Михайлівській площі, між Дипломатичною академією та пам’ятником княгині Ользі. Алегоричним символом виставки стала картина італійського художника Тіціана, де зображено відомий епізод з грецької міфології – викрадення Європи. 

9gv1573138521q8I

 «Ця виставка демонструє в одній площині, що відбувалося в кожній країні, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом, та окреслює місце України в цих процесах.  Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію. Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію», – говорить заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. 

DEO1573138056OQG

Виставка дає можливість краще зрозуміти і ті процеси, які зараз відбуваються в Україні і в Європі. Зокрема – і через прагнення Росії зберегти свій вплив і на країни колишнього Радянського Союзу, і на європейську політику. На небезпеці її зовнішнього втручання, яке ми бачимо на прикладі і Молдови, і Грузії, і України, акцентували увагу й інші учасники зустрічі.

 «Світ наївно вважав, що з розпадом Радянського Союзу можна зітхнути з полегшенням. Але зло прагне реваншу. Опритомнівши, Кремль зібрався силами і будь-що хоче повернути втрачене. СРСР нікуди не дівся – він тепер просто називається РФ, має інший прапор і герб. Так само легковажно вважати, що десятиліття диктатури безслідно минули і для країн Центральної та Східної Європи. Популізм, євроскептицизм, зростання популярності крайніх рухів, «дружба» з Росією на тлі її агресії в регіоні – це все наслідки старих травм. Так само це тривожні сигнали того, що Путін прагне розвернути історію назад. Йому треба не лише Україна чи Грузія – йому треба половина Європи. Тому перед лицем реальної загрози – історична пам`ять є дієвим щепленням від повторення минулого. Свобода – це, на жаль, не даність. За неї треба боротися щодня, хай би скільки це не коштувало, адже неволя – незмірно дорожча», – наголосила на відкритті виставки народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

uKt1573138206tZH

Виставка складається з 20 банерів, які детально розповідають про події, які відбувалися в той час у Центрально-Східній Європі. Кожен банер репрезентує окрему країну з колишнього «соціалістичного табору» – Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію, Югославію, НДР, Болгарію, а також пострадянські країни – Литву, Латвію, Естонію, Грузію, Вірменію, Молдову та Білорусь.

0cj1573138488yqS

Три окремих банери розповідають про шлях України до незалежності – від 1987 року до 1991-го. Також виставка нагадує про тісну співпрацю, яка була в ті часи між демократичними силами різних країн: наприклад, між польською «Солідарністю», литовським «Саюдісом» та Народним Рухом України. В експозиції використано унікальні історичні фото того періоду.

«Наша виставка – це спроба з 30-літньої відстані подивитись на революційні події у Центрально-Східній Європі у 1989-1991 роках, проаналізувати процеси розпаду комуністичної імперії. Тоді з’явився шанс, надія на побудову життя у вільній від комунізму Європі. Однак досі оцінка цих подій залишається неоднозначною. Росія, наприклад, вважає розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. А Президент Європейської Ради Дональд Туск назвав розпад СРСР благословенням для грузинів, поляків, українців і всієї Центральної й Східної Європи, а також для росіян. Але ми розуміємо, що лінія фронту, яка зараз пролягає в Україні – це плата за її цивілізаційний вибір на користь Європи», – зазначає одна з авторок виставки, співробітниця Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Любов Крупник.

1u51573138228cHz

Виставка «30 років Свободи: повернення до Європи» дає можливість по-новому подивитися і на  історію України, і зрозуміти, що наприкінці 1980-х Україна опинилася в епіцентрі загальноєвропейських подій і все, що відбувалося у нас тоді, було частиною загальноєвропейського контексту прощання з комунізмом. Про це згадували безпосередні учасники цих подій, українські політичні та громадські діячі, колишні дисиденти Богдан Горинь та  Олесь Шевченко.

 «Україна пройшла шлях до Незалежності не окремо від інших республік. Ми були частиною загальноєвропейських процесів. Якщо литовський «Саюдіс» було проголошено 4 липня 1988 року, то 7 липня 1988 року на грандіозному мітингу у Львові було оголошено про створення Української Гельсінської спілки, яка налагодила контакти з іншими демократичними рухами та організаціями. І саме ця єдність зробила можливими успіх демократичних революцій, на відміну від тих протестів, які спалахували в Польщі, Угорщині, Чехословаччині у 1950-1960-х роках», – підкреслив з цього приводу Богдан Горинь.

5Vf1573138277ygd

«Тільки солідарність усіх демократичних сил Європи жорсткому і жорстокому курсу Кремля на відновлення Російської імперії в повному масштабі. Вільна Україна стала головною незручністю для Кремля, тому зараз усі зусилля спрямовані на Україну. Але і протистояти цьому, і вистояти у цьому протистоянні, щоб стати повноцінною частиною Європи, ми теж можемо лише разом», – додав Олесь Шевченко.

yVm15731383079b7

Солідарний з ними був і ще один свідок тих подій, відомий журналіст Богдан Нагайло, який у 1989-1991 роках очолював українську редакцію «Радіо Свобода» у Мюнхені.

 «Коли Україна 1 грудня 1991 року на референдумі недвозначно висловилася за Незалежність – це був останній цвях в труну тієї системи. Але та система виявилася зомбі. Бо ми зараз бачимо, що вона знову показує своє жорстоке обличчя. І правильно було сказано, що нам зараз треба стояти разом, за нашу і вашу свободу», – зазначив Богдан Нагайло.

sbC1573138326rMr

На відкритті виставки також виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Радек Матула та Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки Марек Шафін. 

Ця виставка поєднує різні історії Центральної та Східної Європи, а також нагадує про нелегку боротьбу наших країн за свободу та утвердження демократії. Наприкінці 1980-х років тоталітарний комуністичний режим ідейно вичерпав себе і не міг запропонувати людям краще майбутнє. Це було не лише велике політичне переродження, коли розвалився уряд однієї партії, але й суспільне: люди усвідомили, що вони не безпорадні і що, як громадяни своєї держави, вони можуть вирішувати її майбутнє. «Оксамитова революція» в Чехословаччині стала натхненням для ненасильницького протистояння недемократичним урядам в інших європейських країнах. Україна теж пережила свою революцію. Ми раді, що Україна таж стала на шлях демократії та реформ. Чеська Республіка і надалі підтримуватиме зближення України є європейським простором. З простором, до якого вона однозначно належить”, – наголосив пан Радек Матула.

PKf1573138409fcC

У свою чергу пан Марек Шафін зазначив, що виставка «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриває серію заходів до 30-річчя демократичних революцій у Центрально-Східній Європі кінця 1980-х, організованих Чеським і Словацьким Посольствами спільно з Українським інститутом національної пам’яті, і запросив усіх на інші події. Зокрема, 13 листопада в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл «30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети» за участі істориків, представників дипломатичного корпусу, журналістів.

prO1573138450MUE

 Також 13 листопада о 15.00 на Хрещатику біля КМДА відкриється дві фотовиставки: «Оксамитова революція 1989 року», яку презентує посольство Чеської Республіки, та «Дорогою до свободи» від Міністерства закордонних і європейських справ Словацької Республіки. Показові світлини провідних фотографів, тексти того часу та архівні матеріали зафіксували переломні моменти кінця 80-х років та натхненну атмосферу періоду закінчення 40 років комуністичної диктатури в Чехословаччині.

 Ще одним заходом 13 листопада стане публічна дискусія про уроки і наслідки тих революцій, яка відбудеться о 18.00 в Інформаційно-виставковому центрі Майдану.

Джерело: УІНП

Опубліковано Новини.