Татари ніколи не пробачать Москві казанської різанини 1552 року

У неділю, 18 жовтня, у центрі Києва активісти «Вільного Ідель-Уралу» провели «Хәтер көне» (татарською «День пам’яті») – традиційний мітинг-реквієм за захисниками Казані, полеглими у бою з військами Івана Грозного у 1552 році.

121624901_757858124770749_444001578758661749_o

Представники татарської діаспори України роздавали перехожим двомовні буклети (українською та англійською), у яких розповідається про сучасне становище народів Ідель-Уралу, переслідування активістів національних рухів та обмеження громадянських свобод в Татарстані та інших республіках федерації.

121775292_758541228035772_6063922614537116615_o

«Кремлівські політтехнологи весь час повторюють, що в Російській Федерації всі народи рівні, і кожен в праві розвивати власну культуру та зберігати свої національні традиції. Однак справи говорять краще за слова. Цьогоріч Москва заборонила татарам проводити «Хәтер көне», вшановувати захисників Казані. В Росії існує цензура не лише політична, але й історична. Нам нав’язують історію, що виправдовує колонізаторів. Мовляв, хоча татар і різали, але різали заради благих цілей, та й взагалі… не треба на цьому загострювати увагу. У нас, татарської діаспори, на це є власна думка. Ми повинні пам’ятати захисників Казані. Їхня кров зміцнила наш татарський дух. Ми розповідатимемо нашим дітям та правнукам правду, без огляду на цензуру і обмеження свободи слова. І насамкінець, – ми ніколи не пробачимо цієї різанини!», – розповів учасник акції, татарин з Києва Асхат Кашапов.

Учасники акції виступали у захисних медичних масках. Більшість промов було виголошено татарською мовою, проте не всі татари погодились представлятися у спілкуванні з пресою.

«Я прибув до України два роки тому. У Татарстані залишилась моя родина. Це перша публічна акція в Києві, яку я відвідав за весь час свого перебування в еміграції. Я радий, навіть більше – щасливий почути рідну мову і поспілкуватися із земляками. Однак значно важливіше знову відчути себе корисним Батьківщині. Татарам гостро бракує міжнародної підтримки і прихильності інших держав. Мета нашої акції – розповісти українцям про татарський народ і про його боротьбу за свої права. Ми хочемо заручитися підтримкою іноземців, зокрема українців. Фактично, ми здійснюємо народну дипломатію, яка, з часом, обов’язково знадобиться Татарстану», – пояснює свою мотивацію молодий чоловік, який приніс на акцію прапор Татарстану.

«Хәтер көне» (татарською «День пам’яті») відзначається татарською громадськістю з 1989 року. Спершу це була багатотисячна хода середмістям Казані. У 2000-х, з приходом до влади Владіміра Путіна, ходу заборонили. Активісти могли організовувати лише мітинг, який спершу проводили на Площі Свободи, згодом на площі перед театром Г. Камала, а пізніше – в парку Тінчуріна. Цьогоріч влада не дала можливості провести акцію на жодному із майданчиків.

121529855_757136441509584_743693417148885852_n

Окремих учасників «Хәтер көне» 2019 року в Російській Федерації переслідують у судовому порядку. Зокрема, активістів Айрата Шакірова, Галішана Нуріахметова та Фаузію Байрамову притягнули до адміністративної відповідальності. Вони одержали різні вироки: від громадських робіт до великих штрафів.

Free Idel-Ural

Опубліковано Новини.