Сьогодні в Раді потролили альтернативну версію “Купуй українське” – зареєстрований законопроект про “стимулювання розділу бюджетних коштів” (посилання на законопроект, текст додається).
Законопроект 3739-1 зареєстрував депутат від “Голосу” Ярослав Железняк у відповідь на законопроект 3739, який запроваджує обов’язковий критерій локалізації для товарів машинобудівної галузі у держзакупівлях. Згідно з ним, компаніям, що постачають товари державі, доведеться доводити, що певна частина цих товарів була вироблена в Україні.
Законопроект авторства Железняка пропонує закуповувати товари машинобудування виключно у компаній, які отримали відповідну довідку про свою “українськість”. Вартість довідки встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ж встановлено, що товари не виробляються в Україні, то вартість довідки збільшується втричі.
“Схоже, відмовлятися від ідеї «Купуй у олігархів 2.0» ніхто не збирається. Тож, як і обіцяв на численні прохання, зареєстрував альтернативну чесну версію відповідного законопроекту №3739-1. В ньому всі пропозиції оригіналу, тільки по суті і як воно буде в реальності. Ніби все врахували: і довідки про «українськість» товару, і договірну ціну з органом їх видачі. Прописали навіть розцінки на випадки, коли достеменно не вийде встановити місце походження якогось гвинтика”, – написав Железняк.
Раніше експерти Dozorro, Transparency International, Київської школи економіки, проєкту USAID/UKaid“ Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” та ряд інших вже виступили з критикою законопроекту №3739.
Зокрема, Transparency International вказали, що він суперечить чинному законодавству і міжнародним зобов’язанням України, а також містить корупційні ризики. В свою чергу, експерти Київської школи економіки вирахували, що локалізація у сфері закупівель машинобудування коштуватиме економіці України мінімум 0,5% ВВП щорічно, а повна заборона імпорту – понад 4,6%.
Подібна ініціатива №7206 «Купуй українське, плати українцям» була зареєстрована у минулому скликанні Радикальною партією Ляшка. Але через велику кількість критики та негативний висновок Міністерства економічного розвитку так і не пройшла друге читання та була знята з розгляду у поточному скликанні.
