Львівська спілка художників вважає ініціятиву міськради поставити пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту – підозрілою махінацією

Доводимо до відома широкої громадськості, що Львівська обласна організація Національної спілки художників України є творчим громадським утворенням, яке в повній мірі відрізняється від тієї, що була у часи «совка». Варто знати, що в минулому «совкова» влада використовувала творчі спілки як фундамент своєї тоталітарної ідеології. Можливо тому багато мистців стали у перші ряди боротьби за незалежність України, а згодом – за європейську демократію у наступних двох революціях. Львівські спілчани першими скеровували кошти на допомогу українським добровольцям АТО від проданих творів на аукціонах. Сьогодні серед наших спілчан є чимало креативних і знаних у Європі художників та авторитетних мистецтвознавців, які користуються повагою у багатьох державах Світу. Та, незважаючи на це, у Львові останнім часом відбулося ряд подій, які відверто демонструють свою скерованість проти більшої частини творчої інтелігенції нашого міста. Першою такою подією було сприяння з боку влади спробі рейдерського захоплення майнового комплексу художників збанкрутілої Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Другою подією стало фактично рейдерське захоплення майнового комплексу в охоронній зоні ЮНЕСКО – будинку Спілки художників на пл. Міцкевича, 9 та продаж відповідної земельної ділянки під готель. Це тоді, коли паралельно в інших державах в заклади культури скеровуються значні інвестиції за сприянням влади, коли схожим громадським організаціям приділяється велике значення і повага.

В продовження до вищезазначених негараздів, у Львові випливає нова подія, що стосується повідомлення в ЗМІ з подачі влади про створення пам`ятника Францу Ксаверу Моцарту у так званому «сучасному стилі». Непрофесійність підходу до створення цього пам’ятника є підозрілою і вбачається навіть в оприлюдненні його стилю – так званого «сучасного». Відомо, що в побуті дехто так висловлюється, але не спеціалісти сфери мистецтва. Схоже, що його ініціатори так назвали певну його «креативність», яка виходить за межі його «наукового» визначення та здорового глузду. Тому виникає запитання: яка мета створення «агресивної естетики» пам’ятника? Відомо, що в теорії піару подібне, як правило, називають “образ-вампір”. Його досить часто використовують, щоб відвернути увагу від вирішення інших життєво важливих соціокультурних питань. Якщо саме таку мету мають його талановиті ініціатори, то вони її вже досягнули. Якщо ні, то на думку Правління ЛОО НСХУ, влада мала б залучити представників відповідних творчих спілок хоча б для консультацій щодо даного пам’ятника чи вибору іншого, який би представляв українську культуру і особливо якщо це стосується місця і характеру пам’ятника. До речі, у США в м. Чикаго місце встановлення абстрактної скульптури знаменитого Пабло Пікасо визначалося впродовж тривалого періоду комісією з відомих архітекторів. Мабуть тому там остаточний вибір став бездоганним.

Правління ЛОО НСХУ вважає, що настав час для виконавчої влади м. Львова припинити шкідливу практику маніпулювання «креативними ідеями» як формою відвернення уваги наших львів’ян і суспільства в цілому від гостро-пекучих проблем соціокультурної сфери.

Прийнято на засіданні Правління ЛОО НСХУ