І знову додому. Рано казати, що Петро покидає клініку вже назавжди – хлопчина рушає на відпочинок після ряду чергових операцій. Самі операції зробили ще зо два тижні тому, і весь цей час Петро перебував під контролем лікарів.
І знову пластика: на скалічену стопу нашили цілий клапоть шкіри та м’язів з литки. Нині стопа, з якої вибухом зірвало значну частину м’яких тканин, знову нагадує хорошу живу стопу, а не якийсь, даруйте, скалічений огризок. Та головне – крім всього іншого, лікарі вперше вже узялись і за кістки: наразі Петрові частково провели підготовку реципієнтного ложа, тобто місця, куди врощуватимуть нову п’яткову кістку.
Показувати, як саме виглядає нога, ми вам поки не будемо: там, після недавніх оперативних втручань, картина не для слабких нервів. Втім, варто відзначити: замість гіпсових корсетів, апаратів Ілізарова чи якихось інших масивних конструкцій, ногу Петрика нині утримує хіба легка гіпсова лонгета – та й то, аби просто захистити ногу від випадкових травм.
Не будемо вже вкотре наганяти жаху і переповідати історію Петра – усю її ви можете прочитати за посиланням. Скажемо коротко: хлопчина наступив на міну і втратив значну частину стопи. Державна медицина виявилася безсилою: лікарі просто махнули рукою і призначили ампутацію. Ну й справді, чого з ним морочитися, якщо можна просто відрізати? Завдяки друзям та волонтерам, Петра фактично стягнули з операційного столу у вирішальний день і передали до «Біотеху». Спільними із вами зусиллями ми, волонтери People’s Project, вже зібрали понад 700 тисяч гривень – за ці гроші лікарі клініки ilaya провели перший етап лікування, врятували ногу від невідворотної ампутації, наростили значний масив м’яких тканин і майже дійшли до відновлення скалічених кісток.
