Житло для ВПО: залишаємося вдома без дому

unnamed

Актуальне у час карантину гасло “Залишайтеся вдома” для нас має свій відтінок: фактично, нас закликають залишатися в домі, якого у нас немає. Тому нам так важливо сьогодні звернутися до державних інституцій з проханням про допомогу: нашим родинам потрібен дім!

– Не з власної волі ми, внутрішньо переміщені особи, покинули свою малу батьківщину. У нас, образно кажучи, відрубане коріння і ми почали життя з порожнього аркуша у нових містах. Частина людей, які переїхала з ОРДЛО на підконтрольні Україні території, за рік-два змушені були повернутись додому, в окупацію. Не тому, що підтримують тамтешній лад, а тому що не справилися з вирішенням щоденних побутових проблем та викликів. Люди хотіли би лишитися, але їм немає за що зачепитися. В країні немає потужної системної програми, дорожньої карти з отримання житла для переселенців, хоча минуло вже шість років, як в Україні з’явилися ВПО, – коментує організатор всеукраїнської акції #ЖитлоДляВПО, адвокат Олег Батюк, який переїхав до Києва з окупованих територій.

Сьогодні наші вимоги – це реалізація діючих житлових програм для ВПО до кінця 2020 р., а саме:

– Постанови КМУ від 27 листопада 2019 р. № 980 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла»;

– «Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла», затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2018 р. № 819 із змінами, затвердженими постановою КМУ від 28 жовтня 2019 р. № 895;

– Постанови КМУ від 26 червня 2019 р. № 582 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

Також ми хочемо домогтися створення на державному рівні нової робочої групи за участі представників ВПО чи координаційної ради, яка б опікувалась забезпеченням житлом для переселенців та координацією дій з профільними міністерствами та Кабінетом міністрів України.

Ми розуміємо поточну ситуацію у країні, і з огляду на це готові запропонувати і бути активними учасниками у реаліації альтернативних варіантів, як то:

– Розробка, розвиток і впровадження окремої загальнодержавної програми “Тимчасове житло для ВПО”;

– Надання ВПО в постійне користування земельних ділянок державної власності та власності територіальних громад, а також механізми створення мережі кооперативів для самостійної забудови власним коштом;
– У спільнодії з владою різних рівнів перепрофілювання і надання у використання проблемних недобудов та закинутих будівельних ділянок під зведення житла для переселенців;
– Спільна робота з центральною та місцевою владою у напрямку залучення фінансової допомоги від міжнародних донорів та кредитних ресурсів з низькою відсотковою ставкою;
– Залучення представників ВПО для спільного з владою контролю за отриманням та цільовим використанням коштів відповідно до бюджетної програми КПКВК 3901610 «Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам» в обсязі 485,1 млн. гривень, якими у 2020 році має розпорядитися Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
– Створення координаційної групи, у складі якої були б ВПО, для контролю за отриманням та цільовим використанням фінансової допомоги відповідно до угоди між Урядом Федеративної Республіки Німеччина та Урядом України (проект “Жиiтлові приміщення для ВПО”) на загальну суму 25.5 млн.євро.
Ми хочемо бути активними учасниками усіх процесів в країні, які стосуються забезпечення житлом переселенців. Ми готові докласти усіх зусиль зі свого боку, але вимагаємо активної позиції і конкретних кроків та визначеної «дорожньої карти» від держави.
Сьогодні ми кажемо: ось моя країна! І запитуємо: а де мій дім?

Опубліковано Громадське життя.