Комунізм = Рашизм

IMG_3772

На Михайлівській площі у центрі Києва відкрилася вулична фотовиставка «Комунізм = рашизм». Історії вибрані не випадково вони проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму. І доводять, що методи, мотиви росіян щодо знищення українців не відрізняються: це розстріли, виселення, грабежі, депортації, фільтраційні табори. Виставка створена на основі архівних документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Державних архівів Львівської, Житомирської, Миколаївської, Вінницької, Волинської областей, сучасних світлин та задокументованих злочинів російської армії. Вона працюватиме у центрі столиці два місяці, після чого буде демонструватись в регіонах України та за кордоном.

288799835_5268374809885328_7338539305249784740_n

У відкритті фотовиставки взяли участь міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик.

За словами директора архіву, у 2022 році українці сповна усвідомили справжню сутність політики Росії із примусового насадження «русского міра». «Нерозуміння, мала поінформованість про злочини комунізму стали причинами активного розвитку рашизму нині. Ми мусимо надолужувати втрачений час. Наше завдання тепер вдвічі важче – дослідити й засудити і комунізм, і рашизм». «На переконання росіян, українці не мали права на існування», – зазначив він, додавши, що цю ідеологію можна назвати одним словом – «рашизм».

Ігор Кулик констатував, що це явище має витоки з комунізму, їхні дії і мета однакові. Організатори виставки переконані в тому, що комунізм, не засуджений після розпаду Радянського союзу, призвів до його повторення у сучасній Росії до нинішнього рашизму, призвів до війни. Нині ж Україні випав історичний шанс належно розібратися зі своїм минулим.

Виставка «Комунізм = Рашизм» – це 13 історій про українців ХХ та ХХІ століть, які постраждали від радянської та російської влади.

На восьми стендах на площі біля Михайлівського собору можна побачити архівні документи про репресованих українців у ХХ столітті, а також свідчення про сучасні злочини російської армії. Одним із героїв виставки є Федір Степаненко директор школи на Київщині, розстріляний у 1938 році за те, що на виставці малюнків його вихованці не намалювали портрети комуністичних вождів. На цьому ж стенді розповідається історія Наталії Косової – директорки загальноосвітньої санаторної школи у Генічеську, яка загинула під час російського обстрілу 24 лютого 2022 року.

Емоційний виступ доньки Наталії Косової – Нани Яремич на відкритті експозиції не залишив байдужим нікого: «Була ніч, коли зайшла моя подруга і сказала, що в Україні почалася війна. І я побачила СМС від подруги з міста Генічеська, де проживала моя мама, що в них чути постріли, і вони дуже бояться і дуже страшно. Я одразу зателефонувала мамі і вона сказала, що у нас паніка. Через дві години я дізналася, що мами вже немає», розповіла Нана Яремич.

Виставка має на меті продемонструвати паралель між злочинами Радянського Союзу та сучасної Росії. Адже усі ті жахіття, які сталися після повномасштабного вторгнення Московії в Україну – це продовження геноциду проти українців часів СССР.

Георгій Лук’янчук

Опубліковано Культура.