100 років тому:
27.11.1923 – у м. Хирів на Львівщині в сім’ї залізничного робітника народився Іван Хома, єпископ УГКЦ, історик Церкви, педагог. Навчався у Самбірській та Перемиській гімназіях. 1944 поступив у Перемиську духовну семінарію, проте 1945 вона була ліквідована більшовиками. Продовжив богословську освіту (1946) у Папському Урбаніанському університеті в Римі, доктор богослов’я (1951). У 1949 хіротонізований на священника. Секретар і архівіст архиєпископа І. Бучка (1951-1962), папський прелат (1959), секретар Українського богословського наукового товариства (з 1960), редактор часопису «Богословіє» (1960-1967). Канцлер та радник верховного архиєпископа Й. Сліпого (від 1963), викладач Малої духовної семінарії в Римі (1969-1996). Член Львівського крилосу (від 1978). Професор (1965-1999) і ректор (1985-2001) Українського католицького університету в Римі. 2 квітня 1977 в монастирі Студійського уставу в м. Кастель-Гандольфо, поблизу Рима, без погодження з Ватиканом кардиналом Йосифом Сліпим разом з о. Любомиром Гузаром та о. Степаном Чмілем таємно (з огляду на можливу потребу підпільного душпастирювання на українських землях) хіротонізований на єпископа. Формально виконував священиче служіння, лише після падіння комуністичного режиму в Україні у 1996 Папа Іван Павло ІІ ці свячення визнав правомочними та надав титулярний престол єпископа Патари. Організатор перевезення до Львова та перезахоронення у соборі св. Юра домовини Патріарха Йосифа (1992). Апокризарій УГКЦ у Римі (1998). Автор численних наукових праць, монографій, підручників. Помер у Римі 2006.
«Не забувайте, продовжувати ту справу, що колись ми розпочали, а саме відбудову нашої держави, перш за все під оглядом релігійности. Без Бога ми є ніхто. Лише в Ньому маємо віднайти нашу надію на краще». Владика Іван (Хома).
