110 років тому:
21.12.1913 – у с. Желехів Великий на Львівщині народився Филимон Курчаба, єпископ катакомбної УГКЦ. Після навчання у Малій семінарії оо. редемптористів у Львові (1926-1931) вступив в монастир ЧНІ, продовжив навчання у Бельгії в університетах Лювена (1932-1936) та Воплято (1936-1937), 28.08.1935 склав вічні обіти. У Лювені єпископом М. Чарнецьким 25.07.1937 хіротонізований на священника. З 1937 викладач Малої семінарії оо. редемптористів у Львові. З приходом радянської влади, після арешту протоігумена о. В. Рудки (26.07.1950), обійняв провід над Львівською віце-провінцією і сповнював його до виходу УГКЦ з підпілля. В підпіллі організував новіціат та навчання студентів. Від 1961 до 1989 до Чину вступило 41 чоловік; на час виходу з підпілля в згромадженні перебувало 62 ченців – 3 єпископи, 38 священників, 6 братів, 6 студентів і 9 новиків. У 1950-1958 мешкав у рідному селі Великосілки та нелегально опікувався згромадженнями св. Йосафата в Буську та св. Йосифа у Львові, душпастирював у с. Зимна Вода (Пустомитівського району Львівської області). 23.02.1985 Митрополит Володимир Стернюк хіротонізував на єпископа-помічника Львівської архиєпархії. У 1988-1989 активний учасник процесу легалізації УГКЦ, 1990-1991 перший ректор відновленої Львівської духовної семінарії. 21.05.1994 уділив дияконські свячення С. Шевчуку – нинішньому предстоятелю УГКЦ. Помер у Львові 1995.
