Київ, 21 жовтня 2014
Після 28 жовтня 1944 року Україна не стала вільної державою, тож термін “визволення” є історично некоректним. Відтак Інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників».
28 жовтня Україна вшановуватиме 70-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України. Український інститут національної пам’яті звертається до українських медіа, органів державної влади та місцевого самоврядування вшанувати українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів в лавах Червоної армії або Української повстанської армії. У методичних матеріалах УІНП рекомендується у цей день провести меморіальні заходи біля могил Невідомого солдата.
“Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу”, – пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович.
“Теза 70 років “визволення” є продовженням існування радянських пропагандистських кліше, якими досі послуговується Росія у війні з Україною”, — додав керівник УІНП.
СРСР ставив за мету не визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на цих територіях. Свободу український народ виборов 24 серпня 1991 року — визволення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу.
Нагадаємо, цьогоріч Україна відмовилася від вшанування пам’яті про Другу світову війну у рамках радянської пропагандистської концепції Великої Вітчизняної війни, як це досі відбувається в Росії.
Для зручності журналістів також надсилаємо перелік фахівців – дослідників історії даного питання.
В’ятрович Володимир Михайлович, кандидат історичних наук, Голова Українського інституту національної пам’яті.
Гриневич Владислав Анатолійович, доктор історичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Зінченко Олександр Миколайович, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті.
Лисенко Олександр Євгенович, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ.
Патриляк Іван Казимирович, доктор історичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Пилявець Ростислав Іванович, кандидат історичних наук, Український інститут національної пам’яті.
Руккас Андрій Олегович, кандидат історичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Сергійчук Володимир Іванович, доктор історичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Шаповал Юрій Іванович, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
Контакти істориків для запрошення на ефіри, коментарі та консультацій можна отримати в Українському інституті національної пам’яті.
