На Львівщині обговорювали реформування освіти

10462689_795046623868379_7606667640320039326_n.jpg

30 червня в приміщенні Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся круглий стіл на тему «Реформування сфери освіти та науки в Україні». Його організаторами стали Львівська обласна організація ГПО «Українська справа» та Львівське регіональне відділення Інституту національного державознавства. За мету вони визначили напрацювання пропозицій представників науково-педагогічної спільноти Львівщини стосовно реформування сфери освіти, науки та виховання в Україні. Завдання круглого столу передбачали:

1. Обмін думками щодо існуючих проблем в українській освіті та науці, а також шляхів їх вирішення.

2. Напрацювання пропозицій стосовно конкретних реформ у сферах науки та вищої, середньої, позашкільної та дошкільної освіти.

3. Напрацювання пропозицій стосовно морального та національно-патріотичного виховання молоді.

4. Ініціювання досвіду проведення конференції представників науково-педагогічної спільноти Львівщини в інших областях України з метою пропагування подібних форумів.

Учасниками круглого столу стали міністр освіти та науки України Сергій Квіт,професор, проректор з наукової роботи Львівської Національної Академії мистецтв Роман Яців, професор Дрогобицького державного педагогічного університету Омелян Вишневський, професор Національного університету «Львівська Політехніка» Олена Левченко, начальник департаменту освіти та науки ЛОДА Олександра Небожук, начальник управління освіти м. Львова Галина Слічна, інші представники науково-педагогічного середовища, студентства та громадських організацій Львівщини, які проводять виховну роботу в молодіжному середовищі.

Після вступного слова представників організаторів Юрка Антоняка та Володимира Степанишина, було виголошено три доповіді. Першим виступив проректор Українського католицького університету Павло Хобзей на тему «Деякі думки про запровадження змін у середній освіті України».

10513401_795047107201664_827912189192354406_n.jpg

Головна теза доповідача ‒ у центрі уваги держави має бути середня освіта. Адже здобуття необхідних знань і навиків для участі в житті суспільства і для економічного успіху залежить від наявності доступу до якісної середньої освіти.Рівень якості середньої освіти має визначальний вплив на соціально-економічний розвиток країни.

Основне – збільшити мотивацію до навчання учнів і збільшити мотивацію добре навчати вчителів. Паралельно з підняттям заробітної плати необхідно ефективно навчати вчителів, надавати їм методично-дидактичну підтримку, сприяти співробітництву і поширенню позитивних практик. Учні не отримають бажаного знання і вміння, якщо їх вчителі самі просто не мають цих знань. Крім цього, необхідна реформа моделі шкільної освіти (оптимізація тривалості навчання, нові стандарти, програми навчання, навчальний план, підручники, а також – нові високі цільові показники діяльності системи). Важливим питанням є також консолідація системи освіти. Потрібно оптимізувати мережу шкіл і, відповідно, скоротити значну частину вчителів, залишивши найкращих. У сільській місцевості школа – основне місце праці, часто – єдине. Потрібно думати про соціальний захист звільнених вчителів. Друга проблема – інфраструктура. Якщо позакривати малокомплектні школи, то як довозити дітей до інших шкіл. Тому зрозуміло, без проведення адміністративної реформи і передачі провадження шкіл громадам цього питання не вирішимо.

10443511_795539520485756_2885598648651385495_n.jpg

Наступну доповідь «Стан і перспективи системи виховання» виголосив доцент Дрогобицького державного педагогічного університету Костянтин Іваночко.Він наголосив на доцільності формування нових якостей сучасного типажу українця, а саме: моральна стійкість, базована на християнських та патріотичних засадах; здатність відповідати на виклики сьогодення; готовність до конкурентної боротьби в глобалізованому світі (психологічний, інтелектуальний, фаховий аспекти); мотивація перемоги; готовність і ефективність розпоряджатися своїми здобутками для самореалізації  та нових звершень.

Для цього необхідно вирішити низку завдань. Перш за все ‒ прийняти державну ідеологію, а також розробити концепцію сучасного типу українця; імпламентувати її в суспільну свідомість; визначити пріоритетні напрями; розробити конкретні програми, етапи, механізми їх реалізації. Водночас ‒оцінити ефективність сучасної системи освіти; проаналізувати здобутки й перспективи, а також усвідомити, що навчальний і виховний процеси – це базові передумови реалізації нового типу українця.

Джерело й запорука творення нового типу українця ‒ це любов педагога до дитини, фаху (предмета). Формування сучасного педагога повинно ґрунтуватися на таких засадах: духовий стан (моральна й патріотична складові); глибока усвідомленість суті, ваги і сили слова, національних символів і героїв; високий рівень фахової компетенції. Окрему увагу необхідно звернути на питання формування нової моделі позашкільної освіти, вибудовування нового рівня стосунків із церквою, а також переусвідомити роль і місце громадських інституцій.

10342770_795541507152224_2992870795776817453_n.jpg

Ігор Кульчицький, доцент національного університету «Львівська Політехніка», виступив із доповіддю «Окремі аспекти функціонування вищої освіти в Україні». На думку доповідача, основне завдання вишів України ‒ підготовка висококваліфікованих фахівців, які працюватимуть на благо України. Функціонування вишу має дві сторони: навчальну та наукову. Якість випущеного фахівця залежить від обох складових, тому необхідно підвищувати якість обох.

Серед важливих завдань ‒ нарешті довести до освітньої спільноти реальні можливості та переваги учасників Болонського процесу. Звернути увагу на те, що ЗНО має багато позитивних рис, але в старших класах учні не здобувають знання з предметів, а готуються з репетиторами. Всеохоплююче тестування, запозичене зі США, в Україні доведене до абсурду. Потрібно або повернутись до старих традицій з опитуванням, або розробляти якісні тести за прикладом США.

Реформування вимагає документація вишів. Потрібно відмінити більшість документів, як от індивідуальні обліки занять, проміжкові, напівпроміжкові, узагальнюючі звіти, підрахунки рейтингів тощо, переглянути показники оцінки якості роботи кафедри, вишу. Все це лише стимулює корупцію, обман, фіктивність результатів, спотворює реальну картину. Також необхідно скасувати залежність кількості викладачів від кількості студентів (що студентів не виключають, особливо контрактників), зменшити кількість годин на ставку викладача (буде більше часу над підвищенням методичних засобів та для заняття науковими дослідженнями). Окрім цього, підвищення престижу праці викладачів через підвищення оплати мінімум у два рази приведе туди здібну молодь.

Окремо було наголошено на потребі перекласти українською мовою шедеври світової думки, а також покинути практику проведення конференцій та ведення документації англійською для заходу чи російською для сходу мовами.

Після виголошення доповідей відбувся обмін думками, заторкувалися, зокрема, питання дошкільної та позашкільної освіти.

10382442_795047317201643_8405470602580965580_n.jpg

Наприкінці слово взяв міністр освіти та науки України Сергій Квіт, який підсумував оприлюднені пропозиції та думки і висловив сподівання на продовження плідного діалогу із представниками науково-педагогічної спільноти Львівщини. Також в ухваленій підсумковій резолюції круглого столу, зокрема, рекомендовано міністерству освіти та науки розглянути напрацьовані пропозиції стосовно конкретних реформ у сферах науки та вищої, середньої, позашкільної та дошкільної освіти, морального та національно-патріотичного виховання молоді.

Юлій Хвещук

Більше фото від Коба Аланія тут:

https://www.facebook.com/jurko.antonjak/media_set?set=a.795046233868418.1073741851.100000891466063&type=3&uploaded=1