9 березня українська громадськість Москви і Підмосков’я вшанувала 204-у річницю від дня народження Тараса Шевченка. Біля пам’ятника на березі Москви-ріки зібралися представники громадських організацій, українці Москви і Підмосков’я. Щоправда співробітники посольства України, представники Культурного центру прибули чомусь раніше оголошеної 11 години, поклали квіти і швидко поїхали. Букет від КЦУ, мабуть через кризу в центрі, був досить невиразний.
У програму громадськості входило покладення квітів, читання поезій Тараса, пісні, виступи шанувальників Кобзаря. Красиво оформлена корзина квітів зайняла місце на постаменті.
У своєму виступі Валерій Семененко підкреслив об’єднуючий фактор Великого Кобзаря для українців, особливо в пору історичних зламів. Володимир Любунь прочитав поезії Тараса, які перегукуються із сьогоденням.
Яскраву програму підготувала українська суботня школа. Дорослі і діти читали поезії різних авторів, присвячені Тарасу Шевченку.
Цікавим та емоційним був виступ українського музичного театру «Еней», художнього керівника театру Лариси Білан,яка нагородила Любуня і Семененка шапками Тараса..
До Шевченка прийшли представники Громадської палати Російської Федерації. З вітальним словом виступила член палати Олена Суторміна та інші. Громадська палата навіть убезпечила своїх представників дозволом від уряду Москви відвідати Тараса Шевченка. Українці Москви прийшли просто так, покладаючись на авторитет і захист Тараса Григоровича.
Активний член української громади митрополит Адріан сказав теплі слова про Тараса Шевченка, глибоку людяну мораль його творчості.
Російське телебачення взяло інтерв’ю у представників української громадськості.
Наприкінці присутні проспівали невмирущу пісню «Реве та стогне Дніпр широкий».
