Ще одна історія про українців в Росії

ukrainofobia

Світовий Конґрес Українців (СКУ) недавно видав заяву засудуючи найновіший почин Москви в напрямі знищення української національної меншини у Російській Федераці (РФ) – ліквідацію Бібліотеки української літератури в Москві (Бібліотека), що стала предметом триваючої кампанії переслідування з боку владних структур РФ.
21 квітня 2018 р.
інформаційне агентство “УНІАН” повідомило

про те, що вивіску Бібілотеки з будівлі знято, веб-сайт заблоковано, а сама будівля передана міському Департаменту спорту для розміщення Центру розвитку туризму Москви.
Репресивні дії проти
українців в Росії почалися ще в 2010р. коли на підставі загадкового обвинувачення процедуральних питань реєстрації т.зв. Міністерством юстиції РФ зліквідовано обидві українські центральні репрезентації у Російські Федерації, Обєднання Українців Росії (ОУР) та Федеральну Національно Культурну Автономію (УНКА). До речі між обвинуваченням включено безвстидно також немов порушення закону – участь голови крайової організації у відміченні річниці Голодомору в Україні. Від того часу діють виключно місцеві гуртки. Як відомо у РФ немає одної української школи, а також немає української церкви. Знущання москалів над українськими церквами доволі відомі. Бібліотека стала тільки останнім обєктом знущання.

Репресії проти Бібліотеки почались переслідуванням персоналу, обшуки та допити керівництвіа Бібліотеки, а також засудження Директора Бібліотеки, 5 червня 2017р.за це що у Бібіліотеці знаходилась суперечлива книжка українського автора якої фактично небуло. Директора Бібліотеки Наталії Шаріної засуджено до чотирьох років умовного ув’язнення за політично вмотивованими звинуваченнями. Опісля останні два бібліотекарі були звільнені 1 березня 2018 р. Захист Директора оскаржив вирок, але 24 квітня 2018р. апеляційний суд підтвердив попередній вирок. У міжнародній правозахисній організації Amnesty International заявили, що Шаріна стала жертвою судового свавілля, а винесений вирок демонструє повне презирство російської судової системи до принципу верховенства права.
У своїй заяві СКУ закликав міжнародне співтовариство, включно з правозахисними організаціями, відповідно відреагувати на неприйнятні дії РФ своїми негайними акціями, щоб захистити людські та національні права української меншини в РФ.

Правильний захід СКУ потребує одначе підтримки української держави. СКУ є неурядова організація з своїми правами, привілеями але також і слабостями. ОУР і УНКА були також неурядовими організаціями і уряд РФ їх зіквідував. При Кремлі існує державна структура яка позує захисником людських прав у РФ. Чудо неурядова організація при уряді. Хіба вона всилі протистояти урядові?

СКУ став членом Організації Об’єднаних Націй у 2003 році, сказавши правду при підтримці держави України. Старання про членство починалось і продовжувалось більш і менш активно ще від 1974р. одначе не увінчалось бо Україна була недержавою. Ця коротка історія членства СКУ в ООН представлена, щоби вказати наскільки важливим, щоби держава Україна як і другі держави, а не тільки неурядові організації зареагували на цю останню просто безсоромну поведінку РФ у порушенню людських і національних прав.

Тому потрібним було б, щоби проти ліквідації Бібліотеки як в минулому при судовому рішенні проти директорки Бібліотеки виступила і держава Україна яка не тільки повинна захищати права своїх громадян і мешканців але і також етнічних українців де б вони не знаходились. Але сама заява це трохи замало.

Москву треба притягати до міжнародної відповідальності додатковими санкціями та економічним тиском включно для прикладу загальмуваням її грошевої системи та обороту валютою. Україна покищо не реагувала на останні події.

Тим більше, що Україна тепер посідає місце у Раді людських прав при ООН. Це нагода, навіть якщо не дуже ефективний форум для порушення цього питання. Тут не справа тільки одної особи, хочби директорки Бібліотеки, але взагалі української національної меншини у РФ і ще один прояв безпощадної і зухвалої поведінки Москви проти загально прийнятих норм цивілізованого світу та проголошеної війни Москви проти українців не тільки на Криму чи Донбасі. Бібліотека немов собор духовності українського народу яка зберігає його найглибші цінності. Тому і не випадково, що москалі взялися за це діло. Потрібно і підтримки у цьому протистоянні варварським починам москалів і других цивілізованих держав, але цього тяжко вимагати коли сама Україна покищо не реагує.

our

28 квітня 2018р. Аскольд С. Лозинський

Опубліковано Українці в світі.