15 червня Конституційний суд продовжить розгляд справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України „Про запобігання корупції“ та статті 366-1 Кримінального кодексу України. Засідання відбуватиметься в закритому режимі.
Це третє засідання КСУ щодо неконституційності окремих положень Закону за останній місяць (попередні засідання відбулися 18 та 23 травня; засідання, що мало відбутися 30 травня відмінили з невідомих причин). Розгляд цієї справи більше року навмисно затягувався суддями КСУ: розгляд закону розпочали ще у квітні 2016, рішення мали прийняти за 30 днів. Судді КСУ неодноразово робили спроби скасувати закон.
Нагадаємо, що 48 народних депутатів 30 грудня 2015 звернулись до Конституційного суду з поданням про неконституційність ряду положень Закону. В поданні, зокрема, зазначається, що положення Закону порушують конституційні принципи верховенства права, правової визначеності, законності, індивідуальної відповідальності, заборони втручання в особисте життя та конфіденційної інформації.
Парламентарі просять скасувати обов’язок декларувати майно членів родини, об’єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, готівкові кошти, фінансові зобов’язання, відомості про суттєві зміни у майновому стані та відомості про об’єкти декларування, що належать третім особам, але якими користуються декларант або члени його родини.
48 нардепів-регіоналів просять заборонити Національному агенству з питань запобігання корупції користуватись реєстрами та інформаційними базами органів публічної влади з метою виконання повноважень з оперативної перевірки декларацій; визначати точність оцінки задекларованих активів під час повної перевірки декларацій; проводити моніторинг способу життя, в тому числі на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, зі ЗМІ та інших джерел інформації.
Також парламентарі фактично вимагають закрити вільний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій та скасувати кримінальну відповідальність за декларування завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.
Водночас, Рада Європи у своєму висновку зазначає, що положення Закону «Про запобігання корупції» щодо е-декларування “відповідають найбільш прогресивним стандартам” і не порушують прав людини. Про це йдеться у висновку Ради Європи, за яким до них звернувся Голова Комітету із запобігання корупції на прохання Коаліції «Декларації під контролем».
